Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VIІ-008/2020

 25 липня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області № 04 від 01.03.2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 28 травня 2018 року на адресу КДКА Тернопільської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку КДКА та сформована в особову справу.
  2. 13 квітня 2018 року рішенням кваліфікаційної палати КДКА Тернопільської області, Особа_1 допущено до складання кваліфікаційного іспиту.
  3. 22 червня 2018 року Особа_1 було успішно складено письмовий іспит, середній бал за результатами складання якого становив 85 балів.
  4. 01 березня 2019 року Особа_1 було складено усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 33 бали.
  5. Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_1 отримала 118 балів та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
  6. 01 березня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської, за результатами кваліфікаційного іспиту, складеного Особа_1, прийняла рішення № 04, яким вирішила затвердити результати кваліфікаційного іспиту Особа_1 та відмовити Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  7. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 26 грудня 2019 року Особа_1 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  8. Оскаржуване рішення КДКА Тернопільської області було направлено Особа_1 27 листопада 2019 року на її вимогу, отримано нею 02 грудня 2019 року, а тому строк на оскарження, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
  9. 14 січня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Тернопільської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  10. 05 лютого 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_1.
  11. 10 лютого 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що не згодна з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області № 04 від 01.03.2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, вважає його необґрунтованим, таким, що не відповідає Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні.
  2. По відношенню до неї, в процесі складання усної частини кваліфікаційного іспиту, було вчинено психологічне насилля, дискримінацію за гендерною ознакою та територією здійснення юридичної практики.
  3. Зазначає, що її безпідставно було звинувачено членом кваліфікаційної комісії Особа_9 у списуванні екзаменаційного білету.
  4. Емоційний тиск на неї допомагав здійснювати ще один член кваліфікаційної комісії, Особа_6, який запевняв, що у відстороненні від складання іспиту немає нічого страшного, що вона може піти у декретну відпустку і належним чином підготуватися до складання іспиту.
  5. Висловлювались підозри, що вона навмисно зареєструвала своє місце проживання в м. Тернополі, щоб скласти тут екзамен і дискредитувати комісію та КДКА Тернопільської області в цілому.
  6. Також на її адресу висловлювались неоднозначні жарти непристойного характеру, що змусило її зробити певні зауваження, після чого їй дозволили повернутися в зал для подальшої підготовки, яка була унеможливлена стресовим станом, в якому вона перебувала.
  7. Процес приймання усної частини кваліфікаційного іспиту розпочався близько 14:30.
  8. Її знов було звинувачено, вже Особа_3, в тому, що вона списує.
  9. Після того, як вона демонстративно дала себе оглянути, впевнившись у відсутності будь-яких доказів її недобросовісної поведінки, їй були принесені вибачення і комісія продовжила приймати усну частину іспиту.
  10. Коли черга дійшла до неї, нервове напруження було настільки великим, що вона фізично не могла сконцентруватися ні на питаннях, ні на відповідях, тому зачитувала відповіді з аркушів паперу, які їй було видано.
  11. На вимогу Особа_9, який заявив, що всі відповіді нею списані, їй довелося віддали свій листок паперу з нотатками і продовжувати відповідати на питання вже без будь-яких додаткових засобів.
  12. Однак членам комісії було цього мало, тому вони просили назвати під кожну відповідь статтю закону, яка регулює те чи інше питання і її відповіді звіряли в смартфоні.
  13. Не погодившись з оцінкою членом комісії її відповіді на одне з додаткових питань, вона відмовилася складати іспит.
  14. В момент оголошення результатів складання кваліфікаційного іспиту з’ясувалось, що іспит не склали лише двоє осіб: вона та ще одна особа, яка здійснює свою практику на території міста Києва та Київської області.
  15. Обґрунтовуючи скаргу Особа_1 наводить зміст п. п. 5, 6 Розділу 1, п. 14.4 п. 14 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 р. № 270, з наступними змінами, статті 12 Правил адвокатської етики, інформацію наукового блогу Національного університету «Острозька академія», дослідження поняття стресу Ганса Сельє, статті 28 Конституції України, статті 1 частини 1 Конвенції ООН, де наведений термін «катування» та ін., певних справ Європейського суду, та, підсумовуючи, зазначає, що член КДКА регіону Особа_9а В.В. своїми діями фактично причинив їй не лише психологічні страждання в день складення кваліфікаційного іспиту, а й поставив під загрозу її фізичне здоров’я в майбутньому.
  16. Просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області № 04 від 01.03.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісії адвокатури Тернопільської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. При складанні письмового іспиту Скаржником був обраний білет №15/7.
  2. За результатами перевірки членами кваліфікаційної палати Особа_4 та Особа_7 оцінка (середній бал) за результатами письмового іспиту склала 85 балів, що дало підстави для допуску особи для складання усного іспиту.
  3. При складанні усного іспиту Скаржником був обраний білет № 7.
  4. У засіданні Комісії приймали участь Особа_3, голова КДКА, та 5 членів кваліфікаційної палати КДКА, які оцінювали відповідь в розрізі кожного із питань від 2 до 4 балів.
  5. Згідно Відомості з оцінювання результатів складання усного кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області оцінила усну відповідь Особа_1 наступним чином.
  6. Особа_4: сумарна кількість балів на всі питання виставлена 31 бал; оцінка (середній бал) за результатами складання усного іспиту 31 бал. Помилка в підрахунку сумарної кількості балів за всі питання складає 1 бал.
  7. Особа_9: сумарна кількість балів на всі питання виставлена 31 бал оцінка (середній бал) за результатами складання усного іспиту 31 бал. Помилка в підрахунку сумарної кількості балів за всі питання складає 1 бал.
  8. Особа_5: сумарна кількість балів на всі питання виставлена 32 бали; оцінка (середній бал) за результатами складання усного іспиту 32 бали.
  9. Особа_7: сумарна кількість балів на всі питання виставлена 39 балів; оцінка (середній бал) за результатами складання усного іспиту 39 балів.
  10. Особа_6: сумарна кількість балів на всі питання виставлена 32 бали; оцінка (середній бал) за результатами складання усного іспиту 32 бали.
  11. Особа_3, голова КДКА Тернопільської області, кількість балів не виставляла.
  12. Оцінка (середній бал), що отримала Особа_1 за складання усного іспиту, визначена членами кваліфікаційної палати КДКА Тернопільської області – 33 бали. Загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складання кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів) 118 балів.
  13. Рішенням № 04 про затвердження результатів складання кваліфікаційних іспитів від 01.03.2019 року кваліфікаційна палата КДКА Тернопільської області вирішила відмовити Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту у відповідності до положень пунктів 14.8, 14.9, 14.11 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 13 вересня 2016 року № 195.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 Розділу 1 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із змінами (далі — Порядок), кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
  2. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 6 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
  3. Відповідно до п. 14.3. Розділу 4 Порядку, для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складання усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
  4. Відповідно до п. 14.6 Розділу 4 Порядку, відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складання усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та голою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьох бальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
  5. Згідно п. 14.8 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка склала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.
  6. Відповідно до п. 14.9 Порядку, оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункт у 14.8 цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, що успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
  7. Відповідно до п. 4 Розділу 5 Порядку, рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дати його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім’я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим та обґрунтованими.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що КДКА Тернопільської області вимоги наведених вище положень під час складання усного іспиту Скаржником в повному обсязі не було дотримано.
  2. В оскаржуваному рішенні не викладені підстави, з яких КДКА дійшла висновку про недостатній рівень знань Скаржника, обмежившись лише виставленими оцінками та загальними фразами.
  3. В протоколі № 4 засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області в складі Кваліфікаційної палати від 01.03.2019 року, текст якого міститься на неповних двох сторінках, належним чином не зафіксований хід проведення засідання, в ньому не міститься будь-яких відомостей, які б давали підстави для висновку, що Особа_1 не проявила достатньо ґрунтовних теоретичних знань базових галузей права, законодавства та судової практики з більшості питань екзаменаційного білету № 7, не продемонструвала належний рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону, правової оцінки ситуації, вибору ефективного способу захисту права, тактичних аспектів захисту.
  4. Відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 складена без дотримання вимог п.п. 4, 5 п. 16 Розділу 4 Порядку, в частині зазначення прізвища, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати КДКА, голови КДКА, який приймав участь у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмовий та усний іспит; кількості балів голови КДКА, який брав участь у засіданні палати, за кожне з п’ятнадцяти питань екзаменаційного білету, яка могла вплинути на середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами усного іспиту.
  1. Відповідно до пункту 3.16 Регламенту ВКДКА, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
  2. У свою чергу, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
  3. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнецов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України, «Проніна проти України»).
  4. Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суду повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
  5. В той час, прийнявши докази на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»).
  6. Таким чином оскаржуване рішення не містить обґрунтування його прийняття, чому саме відповіді на білет отримали такі оцінки, а тому посилання Скаржника на відсутність наведення у рішенні мотивів в частині застосування відповідно критерію оцінювання є обґрунтованим.
  7. При цьому, доводи Скаржника про те, що на неї під час складання усної частини іспиту здійснювалось психологічне насилля, дискримінація за гендерною ознакою та територією здійснення юридичної практики, емоційний тиск членами комісії є непідтвердженими жодним доказом.
  8. Зокрема, в справі відсутні будь-які заяви про відвід членів комісії з наведених мотивів.
  9. Враховуючи все вищезазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку про обґрунтованість скарги в частині неповної відповідності оскаржуваного рішення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
  10. З огляду на викладене вище, керуючись ст. ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області № 04 від 01.03.2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – скасувати.
  3. Зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Тернопільської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області.

 Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури                                     К.В. Котелевська