Рішення № VIІ-009/2020 за скаргою адвоката на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26.12.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік

РІШЕННЯ № VIІ-009/2020

24 липня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26 грудня 2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. Зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності звернулася його клієнтка Особа_2.
2. Проведення перевірки відомостей та фактів, викладених у скарзі, було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_3.
3. Відповідно до правил частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Особа_3 отримано письмове пояснення від адвоката Особа_1.
4. Довідка члена ДП КДКА Київської області Особа_3 містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
5. 26 грудня 2019 року за результатами розгляду у відкритому засіданні зазначеної вище скарги, довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі та матеріалів перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення про застосування відносно адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
6. Копія рішення дисциплінарної палати від 26 грудня 2019 року про застосування відносно адвоката дисциплінарного стягнення була надіслані на адресу скаржниці та адвоката.
7. Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26 грудня 2019 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік за вчинення дисциплінарного проступку, адвокат Особа_1 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
8. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
9. 24 січня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
10. 17 лютого 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла справа відносно адвоката Особа_1.
11. 19 лютого 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА

12. Адвокат не згоден з рішенням дисциплінарної палати про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік за вчинення дисциплінарного проступку при наданні правової допомоги клієнтці Особа_2.
13. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, просить його скасувати, ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи.
14. В обґрунтування скарги Особа_1 вказав, що всупереч ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» його притягнуто до дисциплінарної відповідальності по спливу річного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку.
15. Вважає, що під час обрання дисциплінарного стягнення не були враховані обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини, що передбачені в ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Встановлені фактичні обставини

16. 20.03.2018 р. Особа_2 уклала з Адвокатським бюро «ОСОБА_5», в особі керуючого бюро адвокатом Особа_1, договір про надання правової допомоги.

17. Особа_2 вказувала, що Договір було укладено з метою представництва її інтересів в АТ «ОСОБА_6» з питань погашення кредиту її покійного сина.
18. Зазначала, що на прохання адвоката нею було перераховано власні грошові кошти з метою погашення кредиту сина на банківську карту адвоката в період з 26.03.2018 р. по 25.04.2018 р. кількома платежами в загальній сумі 133775 грн.
19. 30.07.2018 р. адвокат смс-повідомленням висловив готовність надати звіт про виконану роботу в інтересах довірительки, але відповіді вона не отримала, звіту про виконану роботу адвокат не надав, на зв’язок перестав виходити.
20. На подану письмову заяву в «ОСОБА_6» Особа_2 отримала відповідь, що жодні платежі від громадянина Особа_1 до банку не надходили.
21. 08.08.2018 р. Особа_2 звернулася з заявою до Печерського УП ГУНП у м. Києві щодо вчинення кримінального правопорушення з заволодіння її грошовими коштами в сумі 133775 грн. шахрайським способом.

22. 08.08.2018 р. слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві до ЄРДР внесені відповідні відомості за фактом вчинення шахрайських дій відносно Особа_2 за ст. 190 КК України.
23. 12.08.2018 р. Особа_2 знову звернулася до адвоката з проханням надати звіт про виконану роботу, а саме про перерахування ним отриманих коштів для погашення банківського кредиту в «ОСОБА_6».
24. 17.09.2018 р. Адвокатське бюро «ОСОБА_5» направило Особа_2 листа про розірвання договору, в якому також повідомлялося, що звіт про виконану роботу (надані послуги) з детальним зазначенням вчинених дій та проведених зустрічей буде наданий в розумний строк з дня складання цього листа (повідомлення). Проте поштове відправлення не було вручено адресату та повернулося в бюро.
25. 03.12.2018 р. скаржниця надіслала на адресу Адвокатського бюро «ОСОБА_5» письмове повідомлення про розірвання договору з адвокатом Особа_1 про надання правової допомоги від 20.03.2018 р., з черговим проханням надати звіт по договору та повернути отримані від неї грошові кошти.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

26. Скаржниця посилалася на порушення адвокатом вимог ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», положень ст.ст. 7, 14, 26 Правил адвокатської етики та п. 6.4 Договору про надання правової допомоги, де зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
27. За результатами розгляду скарги, матеріалів перевірки дисциплінарна палати КДКА Київської області на своєму засіданні 26.12.2019 р. прийшла до висновку про вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку та одноголосно прийняла рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
28. Надаючи оцінку зꞌясованим обставинам, ДП КДКА Київської області прийшла до висновку, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок у вигляді порушення правил адвокатської етики.
29. Встановила, що повідомляючи скаржницю про розірвання договору листом 17.09.2018 року адвокат не виконав приписів статтей 26 та 35 Правил адвокатської етики, зазначені у листі звіти не направив.
30. Встановила, що скаржниця не отримувала від адвоката інформації про хід виконання доручення, адвокат не відповідав на її запити, не надав звіт про виконану роботу.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

31. Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
32. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності (статті 4, 5 Закону № 5076-VI).
33. Частиною першою статті 11 Закону № 5076-VІ регламентовано текст присяги адвоката України: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».
34. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VІ, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
35. У Преамбулі до Правил адвокатської етики зазначено, що вони слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
36. Відповідно до статті 2 Правил адвокатської етики дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обовꞌязками або підірвати престиж адвокатської професії.
37. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що особа, приймаючи присягу адвоката України, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, у свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.
38. Відповідно до частин першої статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
39. Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
40. Згідно зі ст. 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами (далі – Положення), адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
41. Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
42. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
43. Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 5076- VI та ст. 4 Положення, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
44. Статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі – ПАЕ) передбачено, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
45. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (абз. 3 ст. 7 ПАЕ).
46. Згідно абз. 2 ст. 8 ПАЕ, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
47. Відповідно до абз. 2 ст. 11 ПАЕ адвокат зобовꞌязаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
48. Як вказано в ст. 14 ПАЕ адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
49. Договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором (абз. 2 ст. 14 ПАЕ)
50. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір (абз. 3 ст. 14 ПАЕ).
51. Відповідно до абз. 1 ст. 18 ПАЕ, адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі.
52. Абзац 1 статті 26 ПАЕ передбачає, що адвокат зобов’язаний інформувати клієнта про його законні права та обов’язки.
53. Згідно абз. 2 ст. 26 ПАЕ адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.
54. Відповідно до абзацу 1 статті 35 ПАЕ, при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
55. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону № 5076-VI, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
56. Згідно ч. 2 ст. 32 Закону № 5076-VI, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Мотиви та висновки ВКДКА

57. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
58. Звертаючись зі скаргою до ВКДКА Особа_1 в її обгрунтування вказав, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності по спливу річного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку, а також що під час обрання дисциплінарного стягнення не були враховані обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини, що передбачені Законом.
59. Таким чином, факт вчинення дисциплінарного проступку адвокатом не заперечується.
60. Особа_2 у своїй скарзі до КДКА стверджувала, що Договір про надання правової допомоги від 20.03.2018 було укладено з метою представництва її інтересів у правовідносинах з АТ «ОСОБА_6», повꞌязаних з погашенням кредиту її покійного сина Особа_7.
61. Особа_2 стверджувала, що неодноразово перераховувала на банківську карту Особа_1 кошти з метою погашення кредиту її сина. Проте, як повідомлено її листом з банку, платежі по кредиту її сина до банку не надходили (а.с. 142).
62. При цьому, в матеріалах справи (а.с. 138-139) містяться копії дублікатів чеків від 01.06.2018 на суму 26 000,00 грн. (приймання платежу 25.04.2018), на суму 14 000,00 грн. (приймання платежу 11.04.2018), на суму 32 000,00 грн. (приймання платежу 13.04.2018), на суму 15 775,00 грн. (приймання платежу 26.03.2018), на суму 20 000,00 грн. (приймання платежу 06.04.2018), в яких платником є Особа_2, одержувачем – Особа_1, а в призначенні платежу зазначено: «Kredit» або «Кредит сына».
63. ВКДКА бере до уваги той факт, що Особа_1 аргументовано не спростовує такі доводи Особа_2, у своїх поясненнях чітко не пояснює, за які послуги на його рахунок надходили кошти від Особа_2, лише зазначає, що кошти на його рахунок з картки Особа_2 надходили і задовго до укладення договору про надання правової допомоги від 20.03.2018.
64. Окрім цього, Особа_1 жодним чином не коментує, не заперечує достовірності, наданих скаржницею скріншотів її переписки з адвокатом, в якій зазначається про необхідність перерахування коштів (по взаємовідносинам з банком) на карту ОСОБА_6 Інформація_1, яка належить Особа_1.
65. В своїх поясненнях до КДКА (а.с.107) Особа_1 зазначив, що погодився надавати правову допомогу сімꞌї Інформація_2 щодо спадкування майна (прав та обовꞌязків) після смерті їх сина.
66. Вказав, що питанням, супроводженням та врегулюванням яким мало займатися Бюро, було успадкування квартири, яка перебуває в іпотеці, та отримання доступу до такого помешкання (а.с. 107-108).
67. При цьому, ВКДКА бере до уваги, що під час засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області 26 грудня 2019 року (а.с. 32-36 – Витяг з протоколу №12), на запитання «які роботи Ви виконали за договором?», адвокат зазначив, що на виконання договору про надання правової допомоги вони провели ряд зустрічей, з метою врегулювання питання спадкування активів, що також відображено в переписці зі скаржницею (а.с. 33).
68. На запитання «за цей місяць Ви хоча б надали скаржниці фінансовий звіт про витрачені Вами кошти?», адвокат відповів що не надавав відповідного фінансового звіту, що протягом багатьох років працював з сімꞌєю скаржниці, тому заробив ці кошти (а.с. 34).
69. На запитання «в цьому листі, який Ви надали про розірвання договору за ініціативою адвокатського бюро, Ви вказували, що в розумний термін Вами буде надісланий звіт. Що з ним?», адвокат відповів, що це був емоційний лист, класичного звіту не було.
70. Таким чином, ВКДКА встановлено, що адвокат Особа_1 при здійсненні адвокатської діяльності необгрунтовано отримав від клієнта грошові кошти у великому розмірі, які, як вбачається з матеріалів справи, не були повернуті клієнту, що в майбутньому може свідчити про завдання клієнту значної шкоди.
71. ВКДКА встановлено, що адвокат Особа_1 при здійсненні адвокатської діяльності, зокрема при наданні правової дороги Особа_2, не проінформував клієнта Особа_2 про результати виконання доручення, не відповідав на запити клієнта про стан її справи та при розірванні договору про надання правової допомоги не поінформував клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг), незважаючи на неодноразові вимоги клієнта про це.
72. Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
73. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що адвокат Особа_1 під час виконання договору про надання правової допомоги Особа_2 від 20.03.2018 р. допустив грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
74. Адвокат Особа_1 грубо порушив абзаци 1, 3 статті 7, абз. 2 статті 8, абз. 2 статті 11, абз. 1 статті 18, абз. 2 статті 26, абз. 1 статті 35 Правил адвокатської етики.
75. Це виразилось у наступному.
76. Особа_1 не дотримався принципу законності, закріпленого в статті 7 ПАЕ, оскільки при наданні правової допомоги Особа_2 використовував свої знання не для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, а переслідував свої власні інтереси, вчинив дії, які протирічать утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, у своїй професійній діяльності вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам.
77. В порушення абз. 2 статті 8 ПАЕ Особа_1 виходив з переваги своїх власних інтересів, хоча у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
78. В порушення абз. 2 статті 11 ПАЕ Особа_1 при виконанні договору про надання правової допомоги від 20.03.2018 р. діяв недобросовісно, несумлінно, оскільки діяв у власних інтересах, а не у інтересах клієнта.
79. Не дотримавшись вимог абз. 1 статті 18 ПАЕ, Особа_1 не інформував клієнта Особа_2 щодо ведення дорученої йому справи, а також в порушення абз. 2 ст. 26 ПАЕ не проінформував клієнта про хід та результати виконання доручення та проігнорував неодноразові запити клієнта про стан його справи.
80. Порушивши абз. 1 статті 35 ПАЕ, Особа_1 при розірванні договору про надання правової допомоги не поінформував клієнта Особа_2 щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг), відповідного звіту не надав, незважаючи на неодноразові вимоги клієнта про це.
81. Таким чином, адвокат Особа_1 допустив грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
82. Вищезазначені дії адвоката підривають авторитет адвокатури, оскільки він діяв у власних інтересах, а не в інтересах клієнта, хоча згідно статті 131-2 Конституції України адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги.
83. Тобто, адвокат повинен стояти на захисті громадян, а не переслідувати свої власні інтереси під прикриттям здійснення адвокатської діяльності.
84. В даному випадку Особа_1 використовував адвокатську діяльність не з метою надання правової допомоги, а для власних інтересів.
85. Про переслідування власних інтересів свідчить хоча б те, що під час засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області 26 грудня 2019 року на запитання «за цей місяць Ви хоча б надали скаржниці фінансовий звіт про витрачені Вами кошти?», адвокат відповів що не надавав відповідного фінансового звіту, що протягом багатьох років працював з сімꞌєю скаржниці, тому заробив ці кошти (а.с. 34).
86. Окрім того, ВКДКА встановила, що своїми діями адвокат Особа_1 порушив присягу адвоката України, оскільки присягнувши у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обовʼязки, бути вірним присязі, – адвокат порушив принцип законності, нечесно та несумлінно поставився до надання правової допомоги своїй клієнтці, оскільки виходив з пріоритету власних інтересів перед інтересами клієнта, використовував адвокатську діяльність не з метою надання правової допомоги, а для власних інтересів.
87. За таких обставин, Вища кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури не в повній мірі погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає застосоване дисциплінарне стягнення до адвоката таким, що не можна визнати достатнім і справедливим, оскільки воно не відповідає обставинам вчинення проступку, його наслідкам, відношенню адвоката до виконання умов договору про надання правової допомоги від 20.03.2018 р.
88. Також Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, в яких зазначено, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у звꞌязку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekavičienė v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017).
89. Щодо строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА звертає увагу на положення п. 6.4. Договору про надання правової допомоги від 20 березня 2018 року, укладеного між Адвокатським бюро «ОСОБА_5» та Особа_2, відповідно до якого закінчення строку договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
90. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши наявні матеріали, вважає, що адвокат Особа_1, допустив грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, порушив присягу адвоката України, що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення відповідно пунктів 1, 4 частини 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .
91. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

92. Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити частково.
93. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.12.2019 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, – скасувати.
94. Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури                                     К.В. Котелевська