Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № IІ-001/2019

 01 серпня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 391 від 15.05.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

 До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 391 від 15 травня 2019 року про про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не порушено.

Скаржниця просить скасувати рішення кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області № 391 від 15.05.2019 року та зобовꞌязати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Черкаської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення такого іспиту.

Особа_1 зазначає, що рішення немотивоване та необґрунтоване, прийняте з порушенням пункту 15 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, а саме неправильно застосовано критерії, за якими оцінюється завдання письмового іспиту.

Скаржниця вказує, що не погоджується з оцінкою в 0 балів завдання № 3 письмового іспиту білету № 17: складення позовної заяви про захист житлових прав, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Зазначає, що погоджується з тим, що зміст її письмової роботи № 3 свідчить про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання, однак робота підготовлена у формі позовної заяви, що повністю відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства та містить правову аргументацію із посиланням на відповідні джерела правового регулювання, а тому не може бути оцінена в 0 балів. Вважає, що письмова робота № 3 мала бути оцінена в 20 балів.

Особа_1 також вважає, що необґрунтовано занижено оцінювання письмових завдань № 1, №2, № 4.

Зокрема, письмова робота № 1 оцінена на доброму рівні у 22 бали. Скаржниця вважає, що касаційна скарга на вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, демонструє знання правових понять і категорій та взаємозвꞌязок між ними, знання назв і змісту нормативно-правових актів, знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей, вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм, здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми, тобто відповідає критеріям оцінювання відмінного рівня, а тому мала бути оцінена в 26 балів.

Письмова робота № 2 оцінена на відмінному рівні у 26 балів. При цьому, Скаржниця вважає, така робота, яка не містить значних недоліків, мала бути оцінена в 30 балів. Письмова робота № 4 оцінена на доброму рівні у 25 балів. Скаржниця вважає, що оскільки робота не містить недоліків, неточностей, прогалин чи невірного розуміння та правозастосування норм матеріального і процесуального права, відповідає всім критеріям відмінного рівня оцінювання, то вона мала бути оцінена від 26 до 30 балів.

Скаржниця впевнена, що результат її письмового іспиту мав бути оцінений мінімум у 102 бали, що є успішним складенням письмового іспиту та дає допуск до складення усного іспиту і подальше отримання свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту в цілому.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вишаровську В.К., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, які надійшли з Черкаської КДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

З матеріалів кваліфікаційної справи вбачається, що рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 08 квітня 2019 року № 404 Особа_1 у допущено до складення кваліфікаційного іспиту ( а.с.15, 16).

При складенні письмового іспиту Особа_1 надавала письмові відповіді на білет № 17, з фабулами справ на всі питання (а.38), де першим питанням зазначена вимога складення проекту касаційної скарги від імені захисника Особа_2 на рішення судів першої та апеляційної інстанції; друге завдання – складення адміністративного позову щодо оскарження рішення виборчої комісії; третє завдання – складення позовної заяви про позбавлення права користування жилим приміщенням; четверте питання – надання правової позиції (письмового висновку) по господарській справі.

Як вбачається з відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту КДКА Черкаської області від 13 травня 2019 року, яка підписана головою кваліфікаційної палати Особа_3, секретарем кваліфікаційної палати Особа_4, (а.с.31-37) було проведено оцінку кожного із чотирьох завдань, виконаних Особа_1 та визначено оцінку (середній бал) письмового іспиту – 73. На третє питання білету було виставлено 0 балів.

Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №391 від 15 травня 2019 року ( а.с.42-46) одноголосно вирішено затвердити результати складання письмового іспиту Особа_1, яка отримала 73 бали. Відмовлено Особа_1 в допуску до складання усного іспиту та у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

У рішенні зазначено, що Особа_1 за результатами складення письмового кваліфікаційного іспиту не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит, у зв’язку з чим не може бути допущеною до складення усного кваліфікаційного іспиту.

Зазначено, що Особа_1 виявила недостатній рівень знань, зокрема в галузях цивільного та житлового права. Вказано, що в ході перевірки письмових робіт було встановлено наступне.

На виконання завдання № 1 складено проект касаційної скарги на вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції. Документ складено на доброму рівні. Допущено неточність у викладені прохальної частини. Автор, всупереч вимогам ст. 436 Кримінального процесуального кодексу України, невірно сформулювала прохання до суду, ставлячи вимогу про скасування вироку та визнання засудженого винним за більш мꞌякою статтею Кримінального кодексу України.

На виконання завдання № 2 складено проект адміністративного позову на рішення територіальної виборчої комісії. Документ складено на відмінному рівні, допущені недоліки при складанні документу є незначними.

На виконання завдання № 3 складено проект позовної заяви про позбавлення права користування жилим приміщенням. При виконанні завдання допущено суттєві помилки, які не дозволяють задовільно оцінити роботу. Так, попри те, що в умовах завдання зазначено, що житло, стосовно якого особа визнається такою, що втратила право користування, перебуває у приватній власності позивача, і врегульовано нормами Цивільного кодексу України, а саме ст. 405, автор своє правове обґрунтування позову будує на нормах Житлового кодексу УРСР, посилаючись на ст.ст. 71, 72 зазначеного кодексу. Крім того невірно сформульовано як сам предмет позову, так і позовну вимогу, яку автор виклала як «позбавити Особа_5 права користування квартирою», що не відповідає нормам матеріального права.

На виконання завдання № 4 підготовлено письмовий висновок щодо правової позиції у справі господарського судочинства. Завдання виконане на доброму рівні. Автор в цілому орієнтується в природі правовідносин, що мають місце у господарському процесі.

Дослідивши складені Особа_1 процесуальні документи, Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з наведеними доводами Скаржниці та зазначає наступне.

Згідно з п.13.9 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, з послідуючими змінами (далі – Порядок ), оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Пунктом 15 Порядку визначені критерії оцінювання завдань письмового іспиту, з яких вбачається, що оцінка 0 балів (незадовільний рівень) виставляється у випадку якщо: письмове завдання не було підготовлене або підготовлено неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною; не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Рішення КДКА Черкаської області від 15 травня 2019 року № 391 мотивоване та обґрунтоване, що вбачається безпосередньо зі змісту самого оскаржуваного рішення, а також протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області № 391 від 13 травня 2019 року (а.с.38-41) та доводів наведених самою Скаржницею у поданій скарзі від 29.05.2019 року.

Завдання письмового іспиту перевірялися та оцінювалися членами кваліфікаційної палати Особа_6, Особа_7 та головою КДКА Черкаської області Особа_8. Як вбачається з відомості оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту (а.с. 31), всі три особи, що здійснювали перевірку письмових робіт, були одностайні в оцінці письмового іспиту та кожен з них оцінив перше завдання в 22 бали, друге – 26 балів, третє – 0 балів, четверте – 25 балів.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з оцінкою письмової роботи Особа_1, яка була надана кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Оцінюючи завдання № 3 білету № 17 в 0 балів, комісія цілком правомірно вказала на недостатній рівень знань Особа_1 в галузях цивільного та житлового права.

На а.с. 28, 29 наявна позовна заява про позбавлення права користування житлом. Зі змісту складеного процесуального документу вбачається не лише неправильне посилання на норми матеріального права: ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу, замість ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, але й відсутність обґрунтування доказової бази заявлених позовних вимог. У позовній заяві взагалі не зазначається якими доказами підтверджується відсутність колишнього члена сімꞌї у квартирі без поважних причин понад один рік, позивач лише зазначає про збереження права користування за колишнім чоловіком у квартирі, що належить їй на праві власності, протягом 6 місяців. Саме по собі розірвання шлюбу між сторонами не може бути беззаперечним доказом відсутності відповідача у квартирі без поважних причин понад строки, встановлені Законом. Тобто складена позовна заява не відповідає вимогам п. 5, 6, 7, 9 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України. Позивач також просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, однак не вказує яким чином суд має вирішити цю вимогу, не зазначає які саме витрати ними понесені, не посилається на норми ст.141 Цивільного процесуального кодексу України.

Підготовлене письмове завдання № 1 білету № 17 кожним членом комісії оцінено в 22 бали, що відповідає доброму рівню знань. Скаржниця вважає, що оцінка занижена й робота має бути оцінена в 26 балів, як відмінна.

На а.с. 21-24 кваліфікаційної справи наявна касаційна скарга на вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

Особа_1 зазначає, що зміст касаційної скарги свідчить про те, що особа яка її склала здатна робити власні висновки в разі неоднозначності спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми. Вказане свідчить про те, що особа недостатньо орієнтується в повноваженнях суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, підставах для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції, які викладені в ст.ст. 436, 438 Кримінального процесуального кодексу України.

Фактично підставою для скасування ухвалених судових рішень зазначено неправильну кваліфікацію дій засудженого та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 412 КПК України. У чому полягає істотне порушення вимог кримінального процесуального закону Особа_1 зазначила. Що стосується неправильної кваліфікації дій засудженого – не зазначено якими доказами вказане підтверджується, чи була допущена неповнота судового розгляду при досліджені вказаних обставин, чи відповідають висновки суду фактичним обставинам кримінального провадження тощо.

Тому, даний проект касаційної скарги не може претендувати на відмінну оцінку.

Підготовлене письмове завдання № 2 білету № 17 кожним членом комісії оцінено в 26 балів – відмінний рівень знань.

На а.с. 25-28 знаходиться адміністративний позов щодо оскарження рішення Черповодівської сільської територіальної виборчої комісії Уманського району Черкаської області. Членами кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області зазначено про незначні недоліки при складенні документу та виставлена відмінна оцінка.

Однак Особа_1 не погоджується з вказаною відмінною оцінкою та вважає, що оцінка має бути найвищою, а саме 30 балів.

Скаржниця зазначає, що рішенням Черповодівської сільської територіальної виборчої комісії відмовлено в задоволенні скарги Особа_9 щодо порушення виборчого законодавства та зняття з реєстрації кандидата на посаду Черповодівського сільського голови Особа_10, у звꞌязку з чим подано адміністративний позов до Черкаського окружного суду. Порушені права позивача Особа_9 мають бути поновлені в суді. Однак в прохальній частині позову зазначається лише про визнання протиправним та скасування рішення Черповодівської сільської територіальної виборчої комісії, відсутня вимога щодо зобов’язання до вчинення певних дій (в даному випадку зняття з реєстрації), не зазначено про спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Відповідно немає підстав, щоб оцінити даний проект складеної позовної заяви (адміністративного позову) найвищою оцінкою в 30 балів.

Підготовлене письмове завдання № 4 білету № 17 кожним членом комісії оцінено в 25 балів та зазначено, що завдання виконане на доброму рівні, автор в цілому орієнтується в природі правовідносин, що мають місце у господарському процесі.

Скаржниця знову ж таки не погоджується з вказаною оцінкою та вважає, що письмова робота відповідає всім критеріям відмінного рівня і мала бути оцінена від 26 до 30 балів.

На а.с. 30 наявний письмовий висновок щодо правової позиції у справі Особа_1 чітко надала відповідь на перше питання: чи може до вище наведених правовідносин застосовуватись стаття 1212 ЦК України. Що стосується другого питання, то воно в достатній мірі не розкрито, не привꞌязано до господарського процесу, до норм господарського процесуального кодексу України.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що доводи Скаржника щодо неналежного оцінювання його відповідей та порушення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, Порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, не знайшли належного підтвердження.

Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 391 від 15.05.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту – є обґрунтованим та вмотивованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1- залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №391 від 15 травня 2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 – залишити без змін.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
            К.В. Котелевська