Рішення № VIІІ-016/2021 за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-9 від 12.09.2019 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VІІІ-016/2021

04 серпня 2021 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-9 від 12.09.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області надійшла заява громадянина України Особа_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту від 11.09.2019 року, із зазначенням доданих до неї документів. Заява зареєстрована за вхідним номером 306 від 11 вересня 2019 р.
  2. Наступного дня, рішенням кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №77-9 від 12 вересня 2019 р. Особа_2 допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
  3. Зазначене рішення прийнято на підставі протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Волинської області від 12.09.2019 року.
  4. Рішення підписане головою КДКА Волинської області Особа_3, головою палати Особа_4, секретарем палати Особа_5.
  5. Цього ж дня, під розписку, КДКА регіону ознайомила Особа_2 про прийняте рішення та повідомила що об 09.00 год. 19.09.2019 року відбудеться складення кваліфікаційного іспиту.
  6. 19 вересня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області прийняла рішення № 78-4, яким затвердила результати кваліфікаційного іспиту та вирішила видати Особа_2 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.
  7. 11 червня 2020 року Голова Робочої групи, Заступник Голови Ради адвокатів України Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
  8. Строк на оскарження рішення КДКА Волинської області від 12 вересня 2019 року про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту Скаржником пропущено. У скарзі порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
  9. Причини пропуску строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 12 вересня 2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними, у зв’язку з чим комісія вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
  10. 12 червня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_2.
  11. 12 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_2.
  12. 16 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

  1. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що на виконання розпорядження Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України №85 від 27 травня 2020 року «Про створення Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах адвокатів Особа_7 – Особа_11, ГО «ОСОБА_12», створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах вказаних осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Особа_13 – Особа_27, Особа_2 та ін.
  2. Підставою для створення Робочої групи та звернення до ВКДКА зі скаргою стали чисельні звернення адвокатів щодо правомірності отримання колишнім головним військовим прокурором Особа_13 та колишніми працівниками Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, які видані на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 15.05.2020 року.
  3. У зверненнях адвокатів до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, вказується на неприпустимість поведінки вказаних осіб під час здійснення прокурорської діяльності, постійне нехтування прав адвокатів та неодноразове грубе порушенням закону.
  4. Адвокати зазначають, що всі вказані вище особи одночасно отримували свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 15.05.2020 року під час дії карантину та обмежувальних заходів та акцентують увагу на правомірності допуску таких осіб до складення та складення ними кваліфікаційного іспиту відповідному регіоні, в розрізі підтвердження місця проживання осіб, які виявили бажання стати адвокатами.
  5. Скаржник вважає, що повідомлення та обґрунтування адвокатів та громадської організації, зокрема щодо місця звернення для складення іспиту, місця та обставин прийняття рішення про допуск до кваліфікаційного іспиту, можуть свідчити про неправомірність допуску Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
  6. Вважає, що такими діями та рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області можуть зачіпатися репутація та авторитет адвокатури України в цілому, повага до адвокатської спільноти, довіра до адвокатської діяльності.
  7. Просить у разі встановлення порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, із наступними змінами, під час допуску Особа_2 до кваліфікаційного іспиту – скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про допуск Особа_2 до кваліфікаційного іспиту, та ухвалити нове рішення – про відмову у допуску до кваліфікаційного іспиту.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 77-9 від 12 вересня 2019 року Особа_2 допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
  2. В рішенні зазначено, що кваліфікаційна палата КДКА Волинської області, розглянувши заяву Особа_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, враховуючи відповідність особи вимогам статті 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідність поданих нею документів вимогам Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – вирішила допустити до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні Особа_2.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року.
  2. Розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
  3. Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
  4. Статтею 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено вимоги щодо несумісності, відповідно до яких, несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.
  5. Відповідно до статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
  6. Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
  7. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
  8. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року.
  9. Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
  10. За приписами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
  11. Цивільний кодекс України
  12. Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
  13. Згідно ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
    Відповідно до ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
  1. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами (далі – Порядок № 270).
  2. Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, визначені Розділом 2 Порядку №270.
  3. Відповідно пункту 1 Розділу 2 Порядку №270, особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
  4. Пунктом 2 Розділу 2 Порядку №270 передбачено, що одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Заявник надає наступні документи:

1) документ державного зразка (оригінал та нотаріально посвідчену копію) та додатки до нього, що підтверджують набуття заявником повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) – другий (магістерський) рівень, спеціальність – «право», «правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»;

2) документ (документи) про підтвердження наявності у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки (оригінал та нотаріально чи за місцем роботи посвідчену копію). Документами, що підтверджують стаж помічника адвоката є: трудовий договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), довідка (довідки) з компетентного органу (органів) про суму сплаченого єдиного соціального внеску, та податку з доходів фізичних осіб за час роботи на посаді помічника адвоката;

3) довідку встановленої форми, яка містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про відсутність (наявність) судимості» (скорочену);

4) довідку медичної установи про стан здоров’я Заявника (медична довідка про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів форма № 122-2/о, затверджена Наказом МОЗ України № 12 від 17.01.2002 року);

5) власноруч написану, засвідчену особистим підписом, довідку про підтвердження того, що за останні два роки, які передували зверненню, заявник не складав кваліфікаційного іспиту на право заняття адвокатською діяльністю в жодній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону, що йому не видавалось свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та не приймалось рішення про позбавлення такого свідоцтва;

6) оригінал та копію документу, який у встановленому законом порядку, підтверджує реєстрацію місця проживання Заявника;

7) копію картки фізичної особи-платника податків, за виключенням випадків, коли особа відповідно до закону має право не отримувати таку картку.

  1. Згідно пункту 3 Розділу 2 Порядку №270, при визначенні місця проживання особи необхідно керуватися вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
  2. Документами, що підтверджують місце проживання особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо (підпункт 3.3. Розділу 2 Порядку № 270).
  3. Розділом 3 Порядку №270, регламентовано порядок розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
  4. Відповідно до пункту 1 Розділу 3 Порядку №270, заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами приймаються і реєструються головою КДКА (або за його дорученням головою кваліфікаційної палати) у спеціальному журналі обліку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та формуються в особову справу. Журнал обліку може вестись комісією у електронному вигляді.
  5. Згідно пункту 3 Розділу 3 Порядку №270, КДКА перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  6. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів КДКА приймає рішення про: 1) допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту.
  7. Згідно пункту 6 Розділу 3 Порядку №270, рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити наступні відомості: дату прийняття рішення; прізвище, ім’я, по-батькові особи, щодо якої приймається рішення; інформацію про відповідність або невідповідність особи, яка звернулася з заявою, вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відповідність наданих особою документів цьому Порядку; а також дані про прийняте рішення.
  8. Інструкція з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затверджена Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 р., зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 01 червня 2018 року № 66 (далі – Інструкція з діловодства).
  9. Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Інструкції, інструкція встановлює загальні положення з питань діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, а саме у радах адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури (далі – Рада, КДКА), вимоги до документування їх діяльності та організації роботи з документами, дисциплінарними і іншими справами, зверненнями, заявами, скаргами, пропозиціями громадян, інформаційними запитами (далі – «кореспонденція» або разом «документи, справи, звернення» чи, залежно від змісту, окремо – документи, справи, звернення) з моменту їх створення або надходження до передачі на зберігання до архіву Ради, КДКА, а згодом до архівних установ (створених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території (району, міста, області), та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, контроль за виконанням, відправлення.
  10. Документи, справи, звернення незалежно від способу фіксації та відтворення інформації опрацьовуються у Раді, КДКА на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу. Документообіг Ради, КДКА – це рух документів, справ, звернень у Раді, КДКА з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення.
  11. Порядок документообігу визначається цією Інструкцією, регламентом Ради, регламентом КДКА національними стандартами на організаційно-розпорядчу документацію.
  12. Згідно пункту 149 Розділу 3 Інструкції з діловодства, реєстрація документів, справ, звернень – запис облікових даних про документ, справу, звернення за встановленою реєстраційною формою, який фіксує факт їх створення, відправлення або одержання шляхом проставлення на них реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ, справу, звернення. Реєстрація документів, справ, звернень ведеться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації. Реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
  13. Згідно п. 73 Інструкції з діловодства, штампи використовуються у випадках, коли ставляться відмітки про отримання, реєстрацію, використання документів, а також інші відмітки довідкового характеру.
  14. Згідно п. 152 Інструкції з діловодства, штамп вхідної кореспонденції слід ставити у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення. Після цього штамп заповнюється записами про дату надходження кореспонденції та, згідно з пунктом 28 цієї Інструкції, – про їх вхідний номер.
  15. Відповідно до пункту 28 Інструкції з діловодства, індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Для вхідних та вихідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, через дріб – ознаки черговості, через дріб – номера журналу відомчої картотеки реєстрації документів і через тире – останніх двох цифр року реєстрації. Наприклад: № 4567/0/8-12, де 4567 – порядковий номер, 0 – ознака черговості, 8 – журнал вхідної кореспонденції, 12 – рік, коли було зареєстровано документ; № 6789/2/9-13, де 6789 – порядковий номер, 2 – ознака черговості, 9 – журнал вихідної кореспонденції, 13 – рік, коли було зареєстровано документ.
  16. Відповідно до пункту 157 Розділу 3 Інструкції з діловодства, зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій Голові Ради/КДКА, заступникові Голови Ради/КДКА, головам та секретарям палат КДКА, керівникові секретаріату /КДКА Ради, заступникові керівника секретаріату Ради/КДКА відповідно до розподілу функціональних обов’язків у день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Телеграми, телефонограми та інші термінові документи передаються негайно.
  17. Відповідно до пункту 208 підрозділу 3.9. Розділу 3 Інструкції, матеріали дисциплінарних справ, або справ про складання кваліфікаційних іспитів (допуск) витребує ВКДКА за письмовими запитами Голови ВКДКА або його заступників за наявності скарг на рішення КДКА або палати КДКА. Матеріали справ направляються кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону на адресу ВКДКА супровідним листом, із складанням опису, прошиванням та нумеруванням документів.
  18. Рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року.
  19. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року по справі № 826/9606/17.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Громадянин України Особа_2 звернувся до КДКА Волинської області із заявою від 11.09.2019 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
  3. На заяві стоїть штамп: «вхідний № 306, 11 вересня 2019 р.».
  4. Пунктом 149 підрозділу 3.3. Розділу 3 Інструкції з діловодства, передбачено, що реєстрація документів, справ, звернень – запис облікових даних про документ, справу, звернення за встановленою реєстраційною формою, який фіксує факт їх створення, відправлення або одержання шляхом проставлення на них реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ, справу, звернення. Реєстрація документів, справ, звернень ведеться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації. Реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
  5. Відповідно до п. 152 Інструкції з діловодства, штамп вхідної кореспонденції слід ставити у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення. Після цього штамп заповнюється записами про дату надходження кореспонденції та, згідно з пунктом 28 цієї Інструкції, – про їх вхідний номер.
  6. Згідно пункту 28 Інструкції з діловодства, індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень – індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Для вхідних та вихідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, через дріб – ознаки черговості, через дріб – номера журналу відомчої картотеки реєстрації документів і через тире – останніх двох цифр року реєстрації. Наприклад: № 4567/0/8-12, де 4567 – порядковий номер, 0 – ознака черговості, 8 – журнал вхідної кореспонденції, 12 – рік, коли було зареєстровано документ; № 6789/2/9-13, де 6789 – порядковий номер, 2 – ознака черговості, 9 – журнал вихідної кореспонденції, 13 – рік, коли було зареєстровано документ.
  7. Пунктом 157 Розділу 3 Інструкції з діловодства передбачено, що зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій Голові Ради/КДКА, заступникові Голови Ради/КДКА, головам та секретарям палат КДКА, керівникові секретаріату /КДКА Ради, заступникові керівника секретаріату Ради/КДКА відповідно до розподілу функціональних обов’язків у день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Телеграми, телефонограми та інші термінові документи передаються негайно.
  8. ВКДКА встановлено, що заява Особа_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту прийнята без дотримання вищевказаних вимог Інструкції з діловодства, а саме пунктів 149, 152, 28, 157.
  9. Зокрема, штамп вхідної кореспонденції заповнений з порушенням вимог до реєстраційного індексу (пункт 28) та на заяві відсутня резолюція уповноваженої особи (пункт 157).
  10. Отже, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлені порушення вимог нормативних актів, регламентуючих порядок прийняття заяви про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту та формування його особової справи, які були допущені Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області.
  11. Згідно статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
  12. Разом з тим Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області при прийнятті рішення № 77-9 від 12.09.2019 року не було перевірено документи, які підтверджують місце проживання Особа_2 у Волинській області.
  13. Так, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання (стаття 29 Цивільного кодексу України).
  14. За приписами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
  15. Згідно пункту 3 Розділу 2 Порядку №270, при визначенні місця проживання особи необхідно керуватися вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
  16. Документами, що підтверджують місце проживання особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо (пункт 3.3. Розділу 2 Порядку №270 ).
  17. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши документи, надані Особа_2 на підтвердження місця проживання у Волинський області, зазначає наступне.
  18. Згідно паспорта громадянина України, серії ТТ Інформація_1, місце проживання Особа_2 зареєстроване в місті Києві, Адреса_1.
  19. Разом з тим, в матеріалах кваліфікаційної справи Особа_2 міститься копія Договору найму житлового приміщення від 10.09.2019 р. (далі – Договір найму).
  20. Такий документ не був зазначений у додатках до заяви Особа_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
  21. Зі змісту Договору найму вбачається, що він укладений за день до подання Особа_2 заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
  22. Також зі змісту Договору найму вбачається, що він укладений в м. Луцьк між наймодавцем Особа_28, з однієї сторони, та наймачем Особа_2, з іншої сторони.
  23. Відповідно до пункту 1.2. цього Договору найму, за даним договором надається наступне житлове приміщення: квартира, загальною площею 46,5 кв.м., розташована за адресою: Адреса_2.
  24. Згідно пункту 1.7. Договору найму, даний договір укладений строком до 10.11.2019.
  25. При цьому, матеріали кваліфікаційної справи не містять документу, який би підтверджував фактичне передання квартири у користування Особа_2, зокрема акту прийому – передачі нерухомого майна.
  26. Окрім того, відсутні будь-які відомості та документи на підтвердження належності вказаної квартири на праві власності орендодавцю, що є порушенням пункту 3.3. Розділу 2 Порядку №270, оскільки повинні бути надані документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням.
  27. Безпосередньо Договір найму не містить інформації щодо права власності наймодавця Особа_28 на Адреса_2 в м. Луцьк Волинської області, що передається нею в оренду Особа_2.
  28. Згідно ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
  29. Відповідно до ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
  30. Документ на підтвердження права власності Особа_28 на вказану квартиру, який би доводив право Особа_28 нею розпоряджатися, – відсутній в матеріалах кваліфікаційної справи.
  31. ВКДКА критично оцінює такий Договір найму та приходить до висновку про незаконність прийняття рішення КДКА Волинської області про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Особа_2, оскільки місце проживання заявника в Волинській області не підтверджено належним чином.
  32. Крім того, вказаний Договір найму в переліку документів, зазначених в заяві Особа_2 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, – відсутній, дати засвідчення копії Договору найму з оригіналом він не містить, що унеможливлює з’ясувати чи був він долучений заявником як підтвердження місця його фактичного проживання та можливості звернення саме до КДКА Волинської області, чи він долучений до матеріалів кваліфікаційної справи в подальшому.
  33. З урахуванням зазначеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до обгрунтованих висновків про відсутність належних відомостей та документів, які б підтверджували факт проживання Особа_2 в Волинській області на час звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
  34. Отже, ВКДКА встановлено, що допущено порушення вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.1 Розділу 2 Порядку щодо прийняття заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту КДКА регіону не за місцем проживання особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
  35. Одночасно порушено пункт 3.3. Розділу 2 Порядку №270, щодо ненадання документів, що підтверджують право власності та користування приміщенням у Волинській області, що було підставою для прийняття КДКА регіону рішення про відмову в допуску Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
  36. ВКДКА також звертає увагу на те, що матеріали кваліфікаційної справи містять квитанцію та меморіальний ордер від 17 вересня 2019 року про оплату 6 021 грн. за складання кваліфікаційного іспиту на рахунок КДКА Волинської області від Особа_2.
  37. Пунктом 8 Розділу 3 Порядку №270 передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов’язана сплатити на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.
  38. У разі невнесення особою у визначений в абзаці першому цього пункту строк плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається.
  39. Рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
  40. Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 5 «Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту» від 03 лютого 2017 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
  41. Відповідно до пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 5 від 03 лютого 2017 року встановлено, що плата за складання кваліфікаційного іспиту сплачується на день подання заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та здійснюється в національній валюті України на банківські рахунки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону (КДКА) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) двома платежами, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 80% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок відповідної КДКА;

– шляхом перерахування 20% від встановленого розміру плати за складання кваліфікаційного іспиту на поточний рахунок ВКДКА.

  1. Всупереч вищевказаним вимогам, додані до матеріалів справи квитанція та меморіальний ордер про оплату Особа_2 за складення кваліфікаційного іспиту – містять інформацію про сплату 6 021 грн. лише на рахунок КДКА Волинської області.
  2. Матеріали кваліфікаційної справи не містять документів на підтвердження того, що плата за складення кваліфікаційного іспиту здійснена двома платежами: на рахунок КДКА та на рахунок ВКДКА; відсутні будь-які докази, які б підтвердили сплату Особа_2 платежу на поточний рахунок Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в розмірі 20% від встановленого розміру плати за складення кваліфікаційного іспиту.
  3. Отже, з урахуванням положень пункту 8 Розділу 3 Порядку №270, у разі невнесення особою плати за складення кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до складення кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається, а рішення про допуск такої особи до складення кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.
  4. Таким чином, це є окремою підставою для скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА Волинської області № 77-9 від 12.09.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту.
  5. Також, оскільки скарга подана Головою Робочої групи по вивченню питань, порушених у скаргах осіб щодо недотримання процедури допуску та складення кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема Особа_13 – Особа_27, Особа_2 – комісія звернула увагу на наступне.
  6. ВКДКА зауважує, що у 12 осіб, із зазначених вище, які працювали у місті Києві в одному органі в певний проміжок часу, – одночасно виникла необхідність проживати у Волинській області, у зв’язку із чим такими особами укладалися договори оренди житла у такій області. При цьому саме укладення договорів оренди житла у Волинській області лягло в основу подання всіма особами в певний проміжок часу заяв про допуск до складення кваліфікаційного іспиту саме до КДКА Волинської області та складання іспиту в такій КДКА.
  7. З урахуванням таких обставин, та у сукупності з викладеними вище встановленими обставинами, у ВКДКА є обґрунтовані сумніви, що такі обставини виникли об’єктивно, а не створені штучно з метою складання кваліфікаційного іспиту всіма особами саме в певному регіоні – у Волинській області.
  8. Щодо «Висновку науково-правової експертизи на замовлення адвоката Особа_27 щодо отримання експертного висновку», складеного науковим експертом Особа_29 та затвердженого 10.11.2020 Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Особа_30 (далі – Висновок), ВКДКА зазначає наступне.
  9. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично відноситься до вказаного Висновку та не може врахувати його, як належний доказ, у зв’язку з наступним.
  10. По-перше, Висновок в кінці містить застереження щодо його призначення виключно для використання замовником, адвокатом Особа_27, з метою забезпечення його службової діяльності, ділових та інших власних інтересів і не підлягає розповсюдженню без згоди виконавця у будь-який спосіб. Тому є недопустимим використання Висновку в рамках перевірки відомостей щодо обставин допуску та складання кваліфікаційного іспиту іншими особами.
  11. По-друге, зазначений Висновок, на думку ВКДКА, є необ’єктивним, у зв’язку з тим, що підготовлений на замовлення особи, яка зацікавлена саме в такому висновку. Більше того, безпосередньо цей Висновок був використаний з метою спроби закрити провадження у ВКДКА для уникнення розгляду скарги та надання оцінки матеріалам кваліфікаційної справи.
  12. По-третє, у Висновку зроблено заключення з приводу того, що: «відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) може оскаржити до ВКДКА рішення КДКА про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту лише особа, щодо якої прийнято вказане рішення КДКА».
  13. На думку ВКДКА, зазначене твердження є таким, що протирічить приписам частини 8 статті 50 Закону, що не містить обмежень щодо суб’єктів оскарження рішення КДКА регіону. Також вказане твердження є сумнівним та суперечливим з огляду на те, що юридично необгрунтованим є сам факт оскарження особою рішення, прийнятого на її користь, до суду чи до ВКДКА за відсутності спору та/або відсутності порушення її права як такого.
  14. Окрім того, ВКДКА звертає увагу на наступне.
  15. Відповідно до матеріалів кваліфікаційної справи, на день подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, Особа_2 проходив військову службу в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді прокурора спеціального відділу.
  16. Відповідно до ч. 2 ст.15 Закону України «Про прокуратуру», прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
  17. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
  18. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру»).
  19. Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора (ст. 36 вказаного Закону).
  20. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру», перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
  21. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі посадові та службові особи органів прокуратури (пп.е п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»).
  22. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
  23. У пунктах 15-17 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів щодо незалежності, підзвітності та етики прокурорів зазначено, що «незалежність» означає, що прокурори не повинні зазнавати незаконного втручання у виконання своїх обов`язків з метою забезпечення повного дотримання та застосування закону та принципу верховенства права, і що вони також не повинні зазнавати будь-якого політичного тиску або незаконного впливу будь-якого характеру. Незалежність застосовується як до прокуратури в цілому, так і до її окремого органу та до окремих прокурорів у тому розумінні, як це викладено нижче. Прокурори повинні реалізовувати власну свободу вираження поглядів та зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури.
  24. У пункті 31 Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів зазначено, що прокурори повинні бути незалежними за своїм статусом та поведінкою. Вони повинні користуватися зовнішньою незалежністю, тобто стосовно неправомірного або незаконного втручання з боку інших державних або недержавних органів, наприклад, політичних партій.
  25. Прокурори повинні бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, а також не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зв`язків із нею. Якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, він або вона повинен утримуватися від розгляду справи (пункт 54 зазначеного Висновку).
  26. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 квітня 2021 року про справі № 826/9606/17, провадження № 11-292апп20, висловила наступну позицію стосовно суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
  27. Складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
  28. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.
  29. Доступ до професії адвоката передбачає виконання встановлених законодавством вимог (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») до осіб, які виявили бажання стати адвокатом.
  30. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  31. На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
  32. Наведене свідчить, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
  33. ВКДКА зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові аналізує норми права, які існували, діяли та були чинними на момент подання заяви Особа_2 про допуск до кваліфікаційного іспиту, а тому повинні були бути враховані КДКА Волинської області.
  34. Підсумовуючи все вищевикладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши наявні матеріали особової (кваліфікаційної) справи, вважає, що в порушення вимог Закону України «По адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку №270, Інструкції з діловодства, не дотримано порядок прийняття та реєстрації заяви Особа_2 про допуск до кваліфікаційного іспиту; Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області не провела перевірку повноти та достовірності відомостей, повідомлених Особа_2, який звернувся до неї із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, в тому числі й документів, які підтверджують місце проживання останнього в Волинській області, та прийняла незаконне рішення про допуск Особа_2 до складення кваліфікаційного іспиту.
  35. З огляду на все вищевикладене, керуючись ст.ст. 8, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Голови робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-9 від 12.09.2019 року про допуск Особа_2 до складання кваліфікаційного іспиту, − скасувати.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська