Рішення ВКДКА № VI-019/2022 від 27.06.2022 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 267/2021 від 28.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VI-019/2022

 27 червня 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 267/2021 від 28.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1 стосовно поведінки адвоката Особа_2.
  2. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 267/2021 від 28.12.2021 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  3. Не погодившись з рішенням КДКА регіону, Особа_1 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  4. 02.2022 скаргу було повернуто Особа_1, оскільки до неї не було долучено доказу направлення скарги адвокату Особа_2.
  5. 02.2022 Скаржник усунув зазначений недолік та направив скаргу повторно, заявивши клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА.
  6. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником пропущено.
  7. Листом від 16 лютого 2022 року ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріли перевірки відносно адвоката Особа_2.
  8. 07 червня 2022 року вказані матеріали справи надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  9. Листом від 07 червня 2022 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_7 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  10. Розглянувши доводи Скаржника, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. В первісній скарзі Скаржник зазначив наступне.
  2. Скаржник та адвокат Особа_2 здійснювали спільну господарську діяльність, за результатами якої у адвоката виникли боргові зобов’язання перед Скаржником, які адвокатом погашені не були.
  3. Після отримання Скаржником та його дружиною повідомлення про виклик для проведення допиту в якості свідків у кримінальному провадженні, він та його дружина звернулися до адвоката Особа_2 для отримання правової допомоги. При особистій зустрічі Скаржника з Особа_2, останній повідомив, що зможе вирішити проблемні питання через свої зв’язки в державних та правоохоронних органах.
  4. Потім на мобільний телефон Скаржника у мессенджері «Telegram» від Особа_2 надійшла інформація про те, що заявницею у кримінальному провадженні №Інформація_1, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України за фактом заволодіння Скаржником та його дружиною грошовими коштами у сумі 20 млн. грн., є громадянка Особа_11 з якою ні Скаржник, ні його дружина ніколи не були знайомі.
  5. Крім цього Особа_2 надіслав інформацію про те, що окреме нерухоме майно яке на праві власності належить Скаржнику та його дружині, а саме дві квартири в м. Києві були незаконно переоформлені невстановленими особами на третіх осіб.
  6. При особистій зустрічі з Особа_2, останній повідомив, що зможе вирішити через свої зв’язки в державних та правоохоронних органах зазначені проблеми і така допомога коштуватиме від 30% до 50% відсотків вартості всього майна, яке належить сім’ї Скаржника.
  7. Пізніше адвокат уточнив вартість цих послуг, яка становила суму грошових коштів у розмірі 600 тис. доларів США або переоформлення на Особа_2 належної Скаржнику та його дружині квартири в м. Києві та двох паркомісць.
  8. Після тривалого листування сторони дійшли згоди щодо зменшення вказаної суми до 400 тис. доларів США.
  9. Після передачі обумовленої суми гонорару посереднику, останній та адвокат Особа_2 були затримані правоохоронними органами. Київською міською прокуратурою оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.190 КК України (закінчений замах на шахрайство в особливо великих розмірах).
  10. З урахуванням викладеного вище, Скаржник дійшов висновку про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
  11. В письмових поясненнях адвокат Особа_2 зазначив наступне.
  12. Між ним та Скаржником дійсно був укладений договір про надання правової допомоги й за 2,5 роки надання правової допомоги за цим договором жодних претензій від Скаржника не надходило.
  13. Надання пояснень стосовно кримінального провадження на даний момент є передчасним та таким, що може трактуватися як порушення статті 222 КПК України щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування. Адвокат стверджує, що у цьому кримінальному провадженні проти нього була вчинена провокація, а слідчі дії відбуваються із порушеннями КПК України.
  14. Як зазначив адвокат, станом на дату надання пояснень досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває. Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду.
  15. В скарзі до ВКДКА Скаржник зазначає наступні доводи щодо незаконності та необгрунтованості оскаржуваного рішення КДКА регіону.
  16. По-перше, КДКА регіону помилково встановила, що отримана адвокатом сума грошових коштів є гонораром, хоча Скаржник не вважає її гонораром.
  17. По-друге, наявність боргу адвоката Особа_2 перед боржником була вказана не як ознака дисциплінарного проступку, а як одна з характеристик взаємовідносин між Скаржником та Особа_2.
  18. Також Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні не звернуто увагу на положення Правил адвокатської етики, що вказувались Скаржником.
  19. До скарги до ВКДКА було також додано письмові пояснення і фотографії переписки з Особа_2, які, на думку Скаржника, підтверджують порушення Правил адвокатської етики. Скаржник зазначив, що вказані письмові пояснення і фотографії не могли бути надані на момент подання первинної скарги.

Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Проаналізувавши скаргу, наведені в ній аргументи, долучені до неї матеріали та пояснення адвоката, КДКА регіону дійшла висновку про відсутність у діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
  2. Щодо наявності в адвоката Особа_2 заборгованості перед Скаржником, члени КДКА зазначили, що це твердження не підтверджується належними доказами, а відтак ознаки дисциплінарного проступку відсутні.
  3. Щодо вчинення адвокатом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, КДКА регіону зазначила, що право адвоката на заняття адвокатською діяльністю може бути зупинене або припинене тільки у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката.
  4. Наявні в матеріалах справи документи не дозволяють встановити факт вчинення адвокатом кримінального правопорушення, адже вони є проміжними процесуальними документами під час досудового розслідування відповідно до КПК України.
  5. Надання правової оцінки таким документам відноситься до компетенції суду та не може бути здійснене дисциплінарною палатою КДКА Київської області. До винесення обвинувального вироку судом особа не може вважатися винною, оскільки в українському законодавстві закріплена презумпція невинуватості особи.
  6. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  7. Відтак, стверджувати про вчинення адвокатом Особа_2 кримінального правопорушення, і, як наслідок, наявність ознак дисциплінарного проступку у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – неможливо.
  8. КДКА регіону зазначила, що з доводів та доказів, долучених до скарги Особа_1, слід стверджувати про відсутність ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката Особа_2.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  2. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  3. Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  4. Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  5. Відповідно до ст.ст. 24, 25 Положення, Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
  6. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката не допускається.
  7. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  8. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  9. Відповідно до ст. 7 Положення, обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
  10. Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, об’єктивно оцінюючи висновки КДКА та доводи, аргументи, твердження учасників дисциплінарного провадження, ВКДКА зазначає наступне.
  2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з тим, що факти вчинення злочинів відповідна КДКА регіону може встановлювати лише за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Наявні матеріали справи вироку не містять, тому встановити злочинність діяння, викладеного у скарзі, неможливо.
  3. Крім того, при поданні первісної скарги не було додано доказів, які б потенційно підтверджували наявність дій адвоката, викладених у скарзі, тобто доказів, які на наступній стадії дисциплінарного провадження КДКА регіону могла б дослідити та зробити висновок про те, чи таке діяння було правомірним або неправомірним.
  4. Тому, на момент прийняття рішення КДКА регіону, в цій справі був відсутній предмет дослідження й подальші доказування у справі, порушення та розгляд даної справи були недоцільними.
  5. КДКА регіону в цілому правильно винесла рішення про відсутність ознак дисциплінарного проступку у первинній скарзі та доданих до неї доказах.
  6. Отже, рішення КДКА регіону є правильним по суті.
  7. Однак, до ВКДКА було подано письмові пояснення і фотографії переписки з Особа_2 Скаржник зазначив, що вказані письмові пояснення і фотографії не могли бути надані на момент подання первинної скарги.
  8. Фотографії є скріншотами чату та секретного чату листування в мессенджері «Telegram» з особою, яка, на думку Скаржника, є адвокатом Особа_2.
  9. Інформація, що міститься в листуванні, разом з іншими доказами може підтвердити порушення адвокатом положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, а отже і факт вчинення діяння, яке може бути визнане дисциплінарним проступком.
  10. Відтак, на момент перегляду матеріалів справи у ВКДКА, в діях адвоката Особа_2 містяться ознаки дисциплінарного проступку – порушення правил адвокатської етики, а саме ст. 19 та ст. 25 Правил адвокатської етики.
  11. Згідно ст. 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  12. Відповідно до ст. 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  13. ВКДКА підкреслює важливість подальшого дослідження наданих фотографій на предмет того чи можна їх вважати доказами та чи відображають вони листування Скаржника саме з адвокатом Особа_2.
  14. Таке дослідження доказів може бути здійснене лише на наступній стадії дисциплінарного провадження – стадії розгляду.
  15. Необхідно також дослідити чи обізнаний адвокат Особа_2 з цим листуванням та відібрати його пояснення з цього приводу.
  16. Якщо КДКА регіону дійде висновку, що зазначене листування є належним доказом, слід оцінити його зміст на предмет відповідності Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилам адвокатської етики.
  17. Таким чином, з метою подальшого розгляду даної справи, необхідно порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
  18. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 267/2021 від 28.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська