Адвокат у судовому процесі має виконувати вимоги головуючого судді. Відтак оцінку скарг процесуального опонента (на поведінку адвоката) слід розглядати крізь призму вжитих суддею дій та рішень, ухвалених у зв’язку із такою поведінкою адвоката.
Відповідну позицію висловила Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в Узагальненні дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) представників прокуратури та правоохоронних органів (рішення № V-006/2021 від 27.05.2021).
Прокурор поскаржився до КДКА на численні неявки та запізнення адвоката в судові засідання у кримінальному провадженні.
У Дисциплінарній палаті врахували, що скаргу було подано стороною обвинувачення, яка є процесуальним опонентом адвоката в цьому кримінальному провадженні. При цьому суд, який розглядав справу, не звертався до дисциплінарної палати з приводу проявів неповаги адвоката до суду, умисного затягування розгляду справи тощо.
Водночас, підзахисний адвоката висловив своє ставлення, яке полягало в тому, що скарга прокурора є формою тиску на його захисника за його правову позицію в справі, що прокурор цим фактично порушує його право на захист.
Існуюча судова процедура вимагає від учасників процесу певного рівня правової поведінки та відповідної культури юридичної практики і професійної правової культури. Але саме суд впорядковує поведінку учасників за допомогою заходів процесуального примусу (див. постанову КАС від 23.12.2020 у справі №826/11330/17).
Так, зокрема, відповідно до ст.321 КПК головуючий серед іншого керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків.
І в разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником він виносить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду (ст.330 КПК).
За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Такі питання вирішується судом негайно після вчинення порушення.
Отже, оскільки за змістом процесуальних кодексів адвокат у судовому процесі зобов’язаний виконувати вимоги та розпорядження головуючого судді, оцінку скарг процесуального опонента на поведінку адвоката у суді слід розглядати крізь призму вжитих суддею дій та рішень, ухвалених ним у зв’язку із такою поведінкою адвоката.
Зважаючи на це, оскільки фактів неявок адвоката в судове засідання без поважних причин виявлено не було, КДКА, з позицією якої погодилися у ВКДКА, відмовила скаржнику у порушенні дисциплінарної справи (рішення № І-024/2018).
30.08.2023