РІШЕННЯ № ХII-031/2025
13 грудня 2025 року
с. Плав’я
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Соботника В.Й., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Ульчака Б.І, Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., розглянувши, у відкритому засіданні довідку, яка містить пропозиції та узагальнення з актуальних для вирішення питань дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури,-
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Для формування однакових загальних підходів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у питанні практичного застосування норм права під час дисциплінарних проваджень потребує відповідних узагальнень практики.
Заслухавши доповідь та пропозиції члена ВКДКА Притули О.Б., відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 52 Закону, пп. 2 п. 3 розділу 2 Положення про ВКДКА, п. 4.1, п. 4.4. Регламенту ВКДКА, а також з метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
Затвердити Узагальнення дисциплінарної практики з питань закриття дисциплінарних справ.
Додаток: Узагальнення дисциплінарної практики з питань закриття дисциплінарних справ.
Висновки з питань узагальнення практики є обов’язковими для виконання та врахування кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
№ ХII-031/2025 від 13.12.2025
УЗАГАЛЬНЕННЯ
дисциплінарної практики з питань закриття дисциплінарних справ.
- Загальні умови та підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень, а також строки їх застосування врегульовано розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон).
Відповідно до статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження є процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (частина друга статті 33 Закону).
Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 50 Закону до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Відповідно до пункту 4.8 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 (далі – Регламент КДКА), до компетенції дисциплінарної палати КДКА (далі – ДП КДКА) належить розгляд заяв (скарг), поданих на адвокатів, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та розгляд дисциплінарних справ.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Дисциплінарне провадження здійснюється у порядку, визначеному розділом VI Закону та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі – Положення).
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частина перша статті 34 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 35 Закону адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом одного року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону дисциплінарне провадження складається з чотирьох стадій:
проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
порушення дисциплінарної справи;
розгляд дисциплінарної справи;
прийняття рішення у дисциплінарній справі.
На першій стадії, відповідно до статті 38 Закону, член дисциплінарної палати за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
За результатами перевірки складається довідка, яка повинна містити виклад установлених обставин, висновки та пропозиції щодо наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи.
На другій стадії – порушення дисциплінарної справи – відповідно до частини першої статті 39 Закону перевіряється виключно наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. За результатами розгляду заяви (скарги), довідки та матеріалів перевірки ДП КДКА вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.
На третій стадії – розгляду дисциплінарної справи – відповідно до частини другої статті 40 Закону провадження здійснюється на засадах змагальності. На цій стадії дисциплінарна палата досліджує докази, заслуховує пояснення сторін та інших заінтересованих осіб і перевіряє наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи ДП КДКА на четвертій стадії приймає рішення:
про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення; або
про закриття дисциплінарної справи.
Згідно з пунктом 49 Положення № 120 рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі:
а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі встановлення дисциплінарного проступку;
в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником);
г) якщо на дату прийняття рішення адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, за результатами розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону може закрити дисциплінарну справу з таких підстав:
відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката;
встановлення дисциплінарного проступку, однак сплив строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, передбачений частиною другою статті 35 Закону;
відкликання заяви (скарги) заявником;
позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю на дату прийняття рішення.
Слід звернути увагу, що передумовою застосування частини другої статті 35 Закону є встановлення у діях адвоката складу дисциплінарного проступку, що можливо лише під час розгляду дисциплінарної справи по суті, після її порушення. Відтак положення частини другої статті 35 Закону не можуть застосовуватися на стадіях перевірки відомостей або вирішення питання про порушення дисциплінарної справи.
Законом не передбачено обов’язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку фактичним обставинам вчинення дисциплінарного проступку чи встановлювати дату його вчинення.
У період з січня 2014 по липень 2025 року КДКА регіонів приймали рішення про закриття дисциплінарних справ у зв’язку з:
відсутністю складу дисциплінарного проступку;
закінченням річного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку;
відкликанням заяви (скарги) скаржником.
Аналіз відповідних рішень КДКА регіонів дає підстави для формування узагальнених висновків щодо правильного застосування норм розділу VI Закону та уніфікації дисциплінарної практики.
- Необхідність дотримання загальних вимог щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості рішень КДКА
Аналіз дисциплінарної практики КДКА регіонів свідчить про наявність системної проблеми, що полягає у прийнятті рішень без належного обґрунтування та мотивування як на стадії порушення дисциплінарної справи, так і за результатами її розгляду по суті, у тому числі при закритті дисциплінарного провадження.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, рішення у дисциплінарній справі має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
З огляду на це, у рішеннях КДКА обов’язково має бути:
викладено обставини, встановлені під час перевірки та розгляду дисциплінарної справи;
надано оцінку доводам усіх учасників дисциплінарного провадження;
здійснено аналіз доказів, отриманих у ході перевірки та розгляду справи, із зазначенням мотивів їх прийняття або відхилення;
наведено чітку правову аргументацію щодо наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку з посиланням на конкретні норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики;
у разі встановлення дисциплінарного проступку — визначено конкретну дату його вчинення, що має значення для обчислення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності;
обґрунтовано наявність або відсутність підстав для закриття дисциплінарної справи.
Показовим у цьому аспекті є Рішення КДКА Донецької області № 8 від 06.07.2024 року, яким було закрито дисциплінарне провадження стосовно адвоката Т. Дисциплінарну справу було порушено за ознаками порушення статей 8, 9, 41, 42 Правил адвокатської етики на підставі скарги посадової особи органу досудового розслідування щодо дій адвоката.
Приймаючи рішення про закриття справи, дисциплінарна палата, зокрема, зазначила, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження доводів скарги. Водночас у рішенні було вказано, що «у діях адвоката не можуть бути встановлені порушення» відповідних норм Правил адвокатської етики.
Хоча рішення про закриття дисциплінарної справи є правильним за своєю суттю, його мотивувальна частина є некоректною, оскільки дисциплінарна палата мала чітко зазначити, чи встановлено у діях адвоката склад дисциплінарного проступку, чи такий склад відсутній, а не обмежуватися загальними формулюваннями щодо неможливості встановлення порушень.
Аналогічні недоліки мотивування виявляються й у Рішенні КДКА Донецької області № 26 від 26.10.2024 року, яким було закрито дисциплінарну справу стосовно адвоката М., порушену за ознаками порушення статей 7, 12-1, 14, 19, 25, 44 Правил адвокатської етики на підставі окремої ухвали суду.
Закриваючи дисциплінарну справу, дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність у діях адвоката порушень Правил адвокатської етики, пославшись на те, що чинне законодавство не покладає на адвоката обов’язку перевіряти автентичність документів, отриманих від клієнта. Водночас і в цьому рішенні відсутнє чітке формулювання щодо встановлення або відсутності складу дисциплінарного проступку, що свідчить про некоректне обґрунтування прийнятого рішення.
Таким чином, узагальнення дисциплінарної практики КДКА регіонів дає підстави для висновку, що навіть за умови прийняття правильного за результатом рішення про закриття дисциплінарної справи, недотримання вимог щодо його повного, логічного та юридично коректного мотивування може свідчити про порушення загальних принципів дисциплінарного провадження та потребує уніфікації підходів у практиці регіональних КДКА.
- Закриття дисциплінарних справ за відсутністю складу дисциплінарного проступку
3.1. Дослідження обставин справи, підтвердження їх доказами, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку, його кваліфікацію слід здійснювати на відповідній стадії
3.2. Формулювання резолютивної частини рішення про закриття дисциплінарної справи: розмежування понять «ознаки» та «склад» дисциплінарного проступку
У дисциплінарній практиці КДКА регіонів зустрічаються випадки некоректного формулювання резолютивної частини рішень про закриття дисциплінарних справ, що зумовлено змішуванням правових категорій, які застосовуються на різних стадіях дисциплінарного провадження.
Показовим у цьому контексті є Рішення КДКА Тернопільської області № 123 від 16.02.2024 року, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката Х. за скаргою Б. було закрито. У резолютивній частині рішення зазначено: «дисциплінарну справу щодо адвоката Х. закрити за відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку».
Разом із тим, аналіз нормативного регулювання дисциплінарного провадження свідчить, що питання про наявність або відсутність ознак дисциплінарного проступку перевіряється на початковій стадії дисциплінарного провадження — під час вирішення питання про порушення дисциплінарної справи. Саме на цій стадії здійснюється попередня оцінка викладених у скарзі відомостей на предмет їх достатності для відкриття дисциплінарного провадження.
Натомість на завершальній стадії дисциплінарного провадження — стадії розгляду дисциплінарної справи по суті та прийняття рішення — дисциплінарна палата зобов’язана дати оцінку наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката як сукупності його об’єктивних та суб’єктивних елементів.
Таким чином, узагальнення дисциплінарної практики КДКА регіонів дає підстави для висновку, що коректним і юридично виваженим є формулювання резолютивної частини рішення про закриття дисциплінарної справи саме у зв’язку з відсутністю складу дисциплінарного проступку, а не за відсутністю його ознак. Використання останнього формулювання у рішенні про закриття справи свідчить про змішування стадій дисциплінарного провадження та може ставити під сумнів належне мотивування прийнятого рішення.
3.3. Закриття дисциплінарного провадження у зв’язку з повторним притягненням адвоката до дисциплінарної відповідальності за ті самі фактичні обставини (принцип non bis in idem)
У дисциплінарній практиці КДКА регіонів послідовно застосовується підхід, відповідно до якого дисциплінарне провадження (справа) підлягає закриттю у разі, якщо за тими самими фактичними обставинами, що стали підставою для порушення та розгляду дисциплінарної справи, адвокат уже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності в межах іншого дисциплінарного провадження.
Показовим у цьому контексті є рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.10.2024 року, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката Я. було закрито.
Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала скарга ТОВ «Д», у якій зазначалося, що у період з вересня по листопад 2023 року в мережі Інтернет (зокрема на платформах «YouTube», «TikTok», «Instagram», «Facebook», «Telegram») було розміщено відеозвернення та дописи з боку адвоката Я., які, на думку скаржника, мали неетичний характер, містили критику, заклики, наклепницькі твердження та недостовірну інформацію щодо діяльності ТОВ «Д», у тому числі звинувачення у співпраці з державою-агресором.
За результатами розгляду дисциплінарної справи КДКА Полтавської області встановила, що надані матеріали не містять належних та допустимих доказів розміщення відповідних публікацій у зазначені дати саме адвокатом Я., а не громадською організацією або її членами. Крім того, дисциплінарною палатою було враховано Рішення ВКДКА № VI-005/2024 від 23.05.2024 року, яким за результатами розгляду скарги представника ТОВ «Н» адвоката Я. вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців за порушення статей 12, 57, 59 Правил адвокатської етики.
При ухваленні рішення КДКА також було враховано положення статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення дисциплінарної палати, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.10.2024 року про закриття дисциплінарної справи є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування або зміни відсутні, оскільки за наведеними у скарзі фактами адвокат Я. вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Зазначене відповідає принципу non bis in idem, закріпленому у статті 61 Конституції України.
З огляду на викладене, ВКДКА залишила без змін рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 10.10.2024 року про закриття дисциплінарної справи (Рішення № II-005/2025 від 21 лютого 2025 року).
- Закриття дисциплінарних проваджень у зв’язку із закінченням річного строку з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)
У дисциплінарній практиці КДКА регіонів послідовно формується підхід, відповідно до якого встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є безумовною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у разі спливу річного строку, передбаченого частиною другою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, Рішенням КДКА Донецької області № 7 від 22.06.2024 року було закрито дисциплінарне провадження стосовно адвоката М. Дисциплінарною палатою розглядалась скарга судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2023 року щодо порушення адвокатом М. пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким адвокату забороняється займати позицію всупереч волі клієнта.
У ході розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що адвокат М. заявив відвід слідчому судді без підтримки з боку підзахисного, 20.06.2023 року не з’явився у судове засідання, під час перебування судді в нарадчій кімнаті радив підозрюваному затягувати судовий розгляд, а також самовільно залишив зал судового засідання.
Дисциплінарна палата дійшла висновку, що самовільне залишення адвокатом залу судового засідання 20.06.2023 року є дисциплінарним проступком та свідчить про порушення статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики. Водночас, з огляду на вимоги частини другої статті 35 та частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарну справу було закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного підходу дотрималась КДКА Полтавської області, яка, встановивши точну дату вчинення дисциплінарного проступку, прийняла рішення про закриття дисциплінарного провадження у зв’язку із закінченням річного строку з дня його вчинення.
Зокрема, 24.07.2023 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга Є. щодо притягнення адвоката Д. до дисциплінарної відповідальності. Матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що рішенням КДКА Донецької області від 11.02.2021 року адвоката Д. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на два місяці, про що внесено відповідні відомості до ЄРАУ. У період з 17.03.2021 року по 11.04.2021 року адвокат не мав права здійснювати адвокатську діяльність.
Незважаючи на це, адвокат Д. продовжував здійснювати адвокатську діяльність, зокрема 26.03.2021 року, 05.04.2021 року та 06.04.2021 року. КДКА Полтавської області дійшла висновку про наявність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 та 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як такого, що полягає у невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування. Разом з тим було встановлено, що дисциплінарний проступок вчинено у період з 17.03.2021 року по 08.04.2021 року, а з моменту його вчинення минуло понад чотири роки, у зв’язку з чим дисциплінарну справу було закрито на підставі частини другої статті 35 Закону.
Водночас у дисциплінарній практиці мають місце випадки, коли рішення про закриття дисциплінарного провадження є правильним за своєю суттю, проте його мотивувальна частина не містить чіткого та однозначного встановлення дати вчинення дисциплінарного проступку, від якої має обчислюватися річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, КДКА Івано-Франківської області розглянула дисциплінарну справу за скаргою П. та П. щодо адвокатки О. У ході розгляду було встановлено порушення адвокаткою вимог статей 12-1, 18, 26 Правил адвокатської етики, пов’язані з неналежним виконанням обов’язків захисника за призначенням у кримінальному провадженні. Водночас дисциплінарною палатою не було чітко визначено дату вчинення дисциплінарного проступку, обмежившись загальним констатуванням факту спливу строку, передбаченого статтею 35 Закону.
З огляду на викладене, узагальнення дисциплінарної практики КДКА регіонів свідчить, що ключовим елементом правильного застосування частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є не лише встановлення факту дисциплінарного проступку, але й чітке та мотивоване визначення дати його вчинення, від якої обчислюється річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Відкликання скарги заявником як підстава для закриття дисциплінарної справи: проблеми застосування п.п. «в» п. 49 Положення
У дисциплінарній практиці КДКА регіонів має місце неоднозначне застосування норм Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, що ілюструється, зокрема, Рішенням КДКА Тернопільської області № 124 від 16.02.2024 року, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката А. було закрито на підставі відкликання скарги заявником.
Так, на підставі скарги директора КНП «К.» на дії адвоката А. щодо можливого порушення вимог статей 4, 21, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також статей 8–9, 20–21 Правил адвокатської етики (конфлікт інтересів), дисциплінарною палатою КДКА було порушено дисциплінарну справу.
У подальшому скаржник подав заяву про відкликання скарги як безпідставної та просив закрити дисциплінарну справу щодо адвоката А.
Разом з тим, відповідно до абзацу другого пункту 31 Положення, у разі відкликання заяви (скарги) заявником до прийняття рішення дисциплінарною палатою КДКА про порушення дисциплінарної справи палата приймає протокольне рішення про залишення заяви (скарги) без розгляду. Отже, зазначена норма регулює виключно стадію попереднього розгляду скарги та не поширюється на випадки, коли дисциплінарну справу вже порушено.
Водночас пункт «в» пункту 49 Положення передбачає можливість закриття дисциплінарної справи у разі відкликання заяви (скарги) заявником.
13.12.2025