РІШЕННЯ № IX – 005/2026
26 вересня 2026 року
с. Плав’я
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановська Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Тарасової А.М. , Вишаровської В.К., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Приходька О.І., Соботника В.Й., Притули О.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 3/ДПВ-26 від 15.01.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (надалі КДКА Дніпропетровської області) надійшла ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 16.09.2025 року у судовій справі №ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, адвоката ОСОБА_2.
- 02 грудня 2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- Листом від 04 грудня 2025 року член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області звернувся до адвоката ОСОБА_2 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення адвоката ОСОБА_2 по суті порушених питань.
- Адвокат ОСОБА_2 на повідомлення члена дисциплінарної надала письмові пояснення.
- Член дисципліпарної палати КДКА Дніпропетровської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 15 січня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_3).
- Рішення КДКА Дніпропетровської області від 15.01.2026 року було надіслане та доведене до відома скаржника з супровідним листом від 09.06.2026 року засобами поштового звʼязку, яке отримане скаржником 26.06.2026 року.
- Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вищий антикорупційний суд 06.07.2026 подав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на зазначене рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати з клопотанням про поновлення пропущених строків.
- Скарга Вищого антикорупційного суду від 06.07.2026 р. на рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 15.01.2026 р. подана до ВКДКА та зареєстрована 13.07.2026 за вхід. № 36152, тобто в межах встановлених строків.
- У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржником не пропущений.
- Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Дніпропетровської області від 15.01.2026 відсутня.
- Листом за вих. № 3189 від 14.07.2026 р. ВКДКА витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2
- 16.07.2025 р. за вхід. № 29179 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 надійшли до ВКДКА.
- Листом за вих. № 3679 від 04.08.2026 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 15.01.2026 року.
- Пояснень до ВКДКА від адвоката ОСОБА_2 не надходило.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- 16.09.2025 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла ухвала Вищого антикорупційного суду про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку.
- У вказаній ухвалі Вищого антикорупційного суду зазначається, що на розгляді Вищого антикорупційного суду перебувало клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про встановлення стороні захисту та потерпілому строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.10.2016 за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
- Під час розгляду зазначеного клопотання адвокатами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_2 вчинено дії, які є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
- Так, 10.06.2025 адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правової допомога від 08.06.2025, подала заяву про відвід слідчого судді з тих мотивів, що у 2015-2018 роках вона та ОСОБА_13 працювали у Господарському суді Дніпропетровської області на посадах суддів та з того часу у них склалися певні взаємовідносини, які підтримуються дотепер.
- Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_14 від 12.06.2025 у задоволенні заяви захисника ОСОБА_2 відмовлено. До заявлення відводу та після його розгляду адвокат ОСОБА_2 більше участі у справі не брала.
- 3 огляду на викладене та враховуючи, що адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_12 послідовно, один за одним, залучалися виключно для участі у судових засіданнях, в яких ними подавалися заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_13, і фактично припинили свою участь у цій справі після задоволення однієї з цих заяв, є підстави для висновку, що їх залучення мало ознаки зловживання правом на відвід шляхом створення штучних підстав для відведення судді.
- З огляду на це скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_2 вчинила дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
- До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
- Адвокат ОСОБА_2 надала дисциплінарній палаті КДКА Дніпропетровської області письмові пояснення про те, що вважає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 16 вересня 2025 року у справі № ІНФОРМАЦІЯ_4 необґрунтованою, безпідставною.
- 08.06.2025 між нею та громадянином України ОСОБА_6 укладено договір про захист прав і законних інтересів та надання необхідної юридичної допомоги, відповідно до умов якого вона взяла на себе зобовʼязання зі здійснення захисту під час розгляду клопотання детектива НАБУ ОСОБА_15 про встановлення, строку, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні NºІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.12.2016 року.
- Під час підготовки до судового засідання з’ясувалося, що для розгляду вказаного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_13.
- 10.09.2025 в судовому засіданні вона, як захисник ОСОБА_6, на підставі статті 75 КПК заявила відвід слідчому судді ОСОБА_13 від участі у справі, який мотивувала тим, що у 2015- 2018 роках вона та слідчий суддя ОСОБА_13 обіймали посади суддів Господарського суду Дніпропетровської області та за час спільної роботи у них склалися професійні та особисті взаємовідносини, які тривають дотепер, а тому наявні обставини, які можуть викликати сумніви неупередженості судді. Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_14 від 12.06.2025 (справа № ІНФОРМАЦІЯ_4, провадження № ІНФОРМАЦІЯ_7) в задоволенні згаданої заяви захисника
- ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_13 від розгляду справи відмовлено. В подальшому суддю ОСОБА_13 відведено від розгляду справи за заявою іншого адвоката на підставі ухвали судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_16 від 03.07.2025 (справа № ІНФОРМАЦІЯ_4, провадження № ІНФОРМАЦІЯ_8). Для розгляду справи було визначено суддю ОСОБА_1.
- Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 16.09.2025 (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_4) клопотання детектива задоволено, стороні захисту та потерпілому встановлено строк до 03.10.2025 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, після спливу якого сторона захисту та потерпілий будуть вважатись такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування.
- В цей же день ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 постановлено порушити перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність щодо неї.
- Адвокат ОСОБА_2 вважає, що в неї були підстави для заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_13 від участі у справі, всі її дії були спрямовані на захист інтересів підзахисного ОСОБА_6, а покладання на неї відповідальності за дії інших адвокатів, які представляли інтереси інших підозрюваних у кримінальному провадженні, є незаконним. Вказує, що скарга необґрунтована та ініційована без достатніх підстав. Просить відмовити у відкритті дисциплінарного провадження.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу ухвали Вищого антикорупційного суду, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 не вбачається, виходячи з наступного.
- Статтею 70 Правил адвокатської етики встановлено що, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
- Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку.
- Обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у звʼязку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Дисциплінарна палата вважає, що досліджені матеріали справи, спростовують посилання слідчого судді на неналежне виконання своїх професійних обовʼязків та зловживанням правом адвокатом ОСОБА_2.
- Заява відводу вперше не може вважатися зловживанням процесуальними правами (постанова ВС від 12 лютого 2020 року у справі № ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження № ІНФОРМАЦІЯ_2). Висновки скаржника щодо узгодженості дій адвоката ОСОБА_2 з іншими адвокатами, щодо навмисного затягування строку розгляду клопотання, засновані на припущеннях.
- На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 15 січня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_3), –
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Дніпропетровської області від 15.01.2026 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
- Скаржник зазначає, що у провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перебувала справа № ІНФОРМАЦІЯ_4 (провадження №ІНФОРМАЦІЯ_5) за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України про встановлення стороні захисту та потерпілому строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.10.2016 за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
- Під час судового розгляду зазначеного клопотання адвокатами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_2 вчинено дії, які є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
- Тому слідчий суддя постановив ухвалу, якою порушив перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати адвоката до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність вказаних адвокатів, зокрема адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_3).
- В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 зазначено про те, що, серед інших, адвокат ОСОБА_2 порушила положення ст. 42, 44 Правил адвокатської етики, що затверджені п. 2, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилось у невиправданому затягуванні скоординованих між собою дій і зловживання процесуальними правами.
- Приймаючи рішення про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, ДП КДКА Дніпропетровської області не взяла до уваги злагодженість та послідовність дій всіх адвокатів у цій справі, що були направлені на затягування розгляду справи, а своє рішення мотивувала виключно тим, що адвокатом ОСОБА_2 подано тільки один відвід.
- При цьому ДП КДКА Дніпропетровської області на думку скаржника, не дала оцінки діям адвоката ОСОБА_2 щодо її участі в одному судовому засіданні, у якому вона заявила відвід слідчому судді ОСОБА_13, а до цього та після цього участі у судових засіданнях не брала, що прямо свідчить про її залучення до участі у справі з метою заявлення відводу слідчому судді.
- Зазначене свідчить про те, що рішення дисциплінарного органу є необ’єктивним, грунтується на вибірковій та неповній оцінці доказів.
- Відповідно до п. 2.5 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно незалежної поведінки адвокатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Nº V-005/2021 від 27.05.2021, дисциплінарні палати мають досліджувати та надавати оцінку усім наявним доказам. Надання переваги одним даним та ігнорування інших свідчить про неповноту перевірки.
- Тотожна позиція висвітлена у низці рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема (1) № V-005/2018 від 18.05.2018 року, (2) №ХІ-010/2018 від 29.11.2018 року, (3) № VI-020/2019 від 26.06.2019 та (4) № XI-010/2019 від 07.11.2019.
- ДП КДКА Дніпропетровської області надала вибіркову оцінку обставинам справи, залишивши поза увагою зазначені в ухвалі відомості та характер поведінки захисту у цілому.
- Так, в ухвалі зазначено, що сторона захисту у кримінальному провадженні (адвокати, й зокрема, ОСОБА_2) своїми спільними та узгодженими діяннями, які виразились у поданні численних повторних заяв про відвід, затягнули судовий процес.
- Ухвала містить чіткий хронологічний опис таких діянь. Втім, ДП КДКА надала оцінку діям адвоката ОСОБА_2 у справі поза контекстом обставин, наведених в ухвалі в цілому, тим самим спотворивши повні відомості, що встановлені слідчим суддею.
- Окрім того, скаржник звертає увагу, що рішеннями ДП КДКА Київської області № 173/2026 та № 174/2026 від 29.04.2026 адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_8 притягнуті до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме за порушення правил адвокатської етики за обставин, викладених в ухвалі слідчого судді від 16.09.2025 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_4. До адвокатів застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
- Скаржник зазначає, що незважаючи на те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_4) містить очевидні та доведені відомості про порушення, зокрема адвокатом ОСОБА_2 вимог положень ст. 42, 44 Правил адвокатської етики та п. 2, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ДП КДКА Дніпропетровської області, неповно, однобічно та не обʼєктивно дослідивши обставини справи, 15.01.2026 винесла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
- З огляду на викладене вважає, що викладені у цьому рішенні висновки не ґрунтуються на вимогах законодавства, не узгоджуються із практикою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у звʼязку з чим просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення ДП КДКА Дніпропетровської області від 15.01.2026 та прийняти нове рішення, яким порушити дисциплінарне провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 з врахуванням всіх обставин, які свідчать про наявність ознак вчинення останньою дисциплінарного проступку.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Згідно зі ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 65 Правил адвокатської етики Адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Статтями 55, 59 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Перевірку відомостей було здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
- Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
- ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА стосовно відсутності у скарзі відомостей про ознаки дисциплінарного проступку та відзначає наступне.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюють докази з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На даній стадії КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА зʼясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт порушення дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна зʼясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі Nº 822/570/17.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_2 на предмет наявності чи відсутності в них ознак дисциплінарного проступку, звертає увагу на наступне.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовʼязаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обовʼязки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
- Скаржник стверджує про те, що його скарга містить очевидні та доведені відомості про порушення, зокрема адвокатом ОСОБА_2 вимог положень ст. 42, 44 Правил адвокатської етики та п. 2, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які полягають у вчиненні зокрема адвокатом ОСОБА_2 дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи – подання заяви про відвід слідчого судді.
- Разом із тим, статтями 55, 59 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
- Право на заявлення відводу, підстави, за яких виключається участь слідчого судді у справі , порядок вирішення заяви про відвід визначені ст. ст. 75, 80, 81КПК України.
- На стадії перевірки відомостей, викладених у скарзі, встановлено те, що адвокат ОСОБА_2 як захисник вступила у справу на підставі договору про надання правничої допомоги одному з підозрюваних, та в інтересах клієнта відповідно до ст.ст. 75, 80 КПК подала таку заяву про відвід , яку мотивувала відповідними обставинами, наявність яких є неспростованим фактом. Жодних інших заяв про відводи чи інші заяви, клопотання, захисник у рамках зазначеного кримінального провадження не подавала.
- Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одним з видів адвокатської діяльності є захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
- Відповідно до п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у суді; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
- Згідно з ч. 2 ст. 8 Правил адвокатської етики, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Відповідно до ст. 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Відтак, діючи відповідно до зазначених норм КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики в інтересах клієнта, адвокат надавала правничу допомогу в рамках кримінального провадження. Доводів зворотнього скарга слідчого судді Вищого антикорупційного суду не містить.
- На цій підставі, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати у рішенні від 15 січня 2026 року правомірно встановила відсутність ознак у діях адвоката та відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 3/ДПВ-26 від 15.01.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА