РІШЕННЯ № VII-033/2026 від 31.07.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 31.03.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VII-033/2026

31 липня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 31.03.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 12.02.2026 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2.
  2. Згідно із дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області членом КДКА регіону складено довідку де доповідач прийшов до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
  3. За результатами розгляду матеріалів перевірки, довідки доповідача, КДКА регіону прийняла рішення від 31.03.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
  4. 03.04.2026 року рішення КДКА регіону направлене скаржнику та адвокату ОСОБА_2, та отримане сторонами цього ж дня через електронну пошту.
  5. 17.04.2026 року ОСОБА_1 оскаржив рішення КДКА регіону до ВКДКА (вх. від 17.04.2026 року №34339).
  6. Згідно із дорученням тво голови ВКДКА здійснення перевірки скарги та складання довідки доручено члену ВКДКА.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. Скаржник до КДКА регіону вбачає в діях адвоката ОСОБА_2 дисциплінарний проступок, зокрема порушення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, а саме подання до суду адвокатом, як представником позивача, копій документів, як доказів, які містять ознаки комп’ютерної підробки та їх посвідчення адвокатом без звірки з оригіналами документів.
  2. Так, скаржник зазначає, що у межах справи № ІНФОРМАЦІЯ_1 Господарського суду Харківської області, на підтвердження позовних вимог адвокат діючи на підставі договору про надання правничої допомоги, та представляючи інтереси позивача – ТОВ «ОСОБА_3» за позовом до ПП «ОСОБА_4», подала до суду особисто засвідчені копії доказів, а саме копії актів приймання-передачі електричної енергії, де без звірки таких копії документів з оригіналами, поставила відмітку «Згідно із оригіналом».
  3. Скаржник, вмотивовуючи свою скаргу зазначив, що за результатами проведеного комп’ютерно-технічного дослідження, яке було здійснене Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інноваційних технологій та інтелектуальної власності, та було проведене на замовлення скаржника, встановлено, що частина досліджуваних електронних фалів (копії актів приймання-передачі електричної енергії ) містить ознаки комп’ютерного монтажу (модифікації), а зображення підпису та печатки були вбудовані у PDF документи шляхом електронної компіляції.
  4. Адвокат ОСОБА_2 подала до КДКА регіону пояснення на скаргу, де заперечила мотиви скарги та зазначила, що при наданні правничої допомоги ТОВ «ОСОБА_3» щодо стягнення заборгованості з ПП «ОСОБА_4» за спожиту електроенергію діяла чесно, та добропорядно та просила відмовити скаржнику у задоволені скарги.
  5. Вмотивовуючи свою позицію адвокат зазначила, що на її електронну адресу клієнтом було надіслані скан-копії документів на підтвердження заборгованості боржника – ПП «ОСОБА_4» за спожиту електроенергію, на підставі яких адвокатом було сформовано позовну заяву та направлено до суду через Електронний суд. Пізніше в розмові з менеджерами ТОВ «ОСОБА_3» їй стало відомо, що оригінали документів про борг за спожиту енергію не збереглись через пошкодження рф офісної будівлі де вони зберігались. Адвокат звернула увагу в своїх поясненнях на те, що копії актів, які остання завірила своїм підписом та подала до суду із клопотанням від 24.01.2023 року долучити до матеріалів справи №ІНФОРМАЦІЯ_1 не досліджувались експертом та висновку експерта по ним не отримано.
  6. Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_2 обліковується у Раді адвокатів Полтавської області, № ІНФОРМАЦІЯ_2.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. В своєму рішення КДКА регіону зазначила, що в діях адвоката ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
  2. Вмотивовуючи своє рішення, КДКА регіону зазначила, що Господарський суд Харківської області ухвалою від 27.01.2026 року відмовив у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2026 року у справі №ІНФОРМАЦІЯ_1.
  3. КДКА регіону в своєму рішенні зазначає, що заява про перегляд судового рішення містила посилання за висновок експертів за результатами проведеного комп’ютерно-технічного дослідження, яке було здійснене Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інноваційних технологій та інтелектуальної власності.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

  1. В своїй скарзі до ВКДКА скаржник просить скасувати рішення КДКА регіону з підстав незаконності і необґрунтованості рішення, та ухвалення його без врахування всіх мотивів первинної скарги.
  2. В поданій скарзі до ВКДКА скаржник просить ухвалити нове рішення яким скасувати рішення КДКА регіону та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
  3. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
  4. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  5. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  6. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  7. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  8. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  9. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  10. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  11. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  12. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  13. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  14. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  3. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  4. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  5. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  6. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
  7. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановлюється наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  8. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  9. Відповідно із п. 8 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, що було дотримано КДКА регіону.
  10. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку справа розглядається за наявними в ній матеріалами (п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг).
  11. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що згідно із поясненнями адвоката ОСОБА_2 остання отримала від клієнта через електронну адресу скан-копії документів на підтвердження заборгованості боржника – ПП «ОСОБА_4» за спожиту електроенергію, на підставі яких адвокатом було сформовано позовну заяву та направлено до суду через Електронний суд.
  12. Пізніше в розмові з менеджерами ТОВ «ОСОБА_3» адвокату стало відомо, що оригінали документів про борг за спожиту енергію не збереглись через пошкодження рф офісної будівлі де вони зберігались.
  13. Також адвокат звернула увагу в своїх поясненнях на те, що копії актів, які остання завірила своїм підписом та подала до суду із клопотанням від 24.01.2023 року до матеріалів справи №ІНФОРМАЦІЯ_1 не досліджувались експертом та висновку експерта по ним не отримано.
  14. Так, вмотивовуючи своє рішення КДКА регіону посилалось на те, що Господарський суд Харківської області ухвалою від 27.01.2026 року відмовив у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2026 року у справі №ІНФОРМАЦІЯ_1.
  15. При цьому, КДКА регіону зазначає, що заява ФОП ОСОБА_1 про перегляд судового рішення містила посилання за висновок експертів за результатами проведеного комп’ютерно-технічного дослідження, яке було здійснене Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інноваційних технологій та інтелектуальної власності.
  16. Відповідно із ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2026 року №ІНФОРМАЦІЯ_1, якою було відмовлено в перегляді судового рішення від 24.01.2026 року, суд зазначив, що в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на Висновок експертів №, складений за результатами проведення комісійного комп`ютерно-технічного дослідження від 19.09.2025. Як вказує заявник, зазначеним висновком встановлено, що частина досліджуваних електронних файлів містить ознаки комп`ютерного монтажу (модифікації), а зображення підпису та печатки були вбудовані у PDF-документи шляхом електронної компіляції (інкрементних оновлень) у процесі їх редагування. З огляду на це, заявник стверджує, що дані файли не можуть вважатися належними електронними документами, оскільки дата їх створення не збігається з реквізитами, а акти приймання-передачі електричної енергії, що містилися у цих файлах, є недійсними (нікчемними). На переконання заявника, факт недійсності цих актів є нововиявленою обставиною, оскільки він існував на час розгляду справи № 922, має істотне значення для вирішення спору, проте не був і не міг бути відомий ні сторонам, ні суду під час ухвалення рішення.
  17. Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із того, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України та усталеної судової практики, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна сукупність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та бути підставою для перегляду судового рішення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.08.2022 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3.
  18. У даній справі заявник як на нововиявлену обставину посилається на відомості, встановлені експертним дослідженням від 19.09.2025. Суд зауважує, що цей Висновок експертів був складений вже після ухвалення судового рішення, про перегляд якого просить заявник. Тобто, фактично заявник намагається підмінити поняття нововиявленої обставини новим доказом, який не був поданий ним до суду першої інстанції. Суд звертає увагу на те, що принцип змагальності сторін передбачає покладання на позивача та відповідача ризику настання наслідків вчинення чи невчинення ними процесуальних дій. Позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи під час розгляду справи по суті для перевірки автентичності електронних доказів, якщо мав сумніви щодо їх дійсності. Не скориставшись своїм процесуальним правом на подання доказів та ініціювання експертизи у встановлені законом строки, сторона несе ризик відповідних наслідків, і не може компенсувати свою процесуальну пасивність чи недогляд шляхом ініціювання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі доказів, створених після завершення розгляду справи.
  19. Крім того, доводи заявника фактично зводяться до тверджень про підроблення (фіктивність) доказів, покладених в основу судового рішення. Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 320 ГПК України, підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з фальшивістю доказів є встановлена вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, фальшивість письмових, речових чи електронних доказів. Наразі заявником не надано відповідного вироку або ухвали суду в кримінальній справі, якими було б встановлено факт підроблення спірних електронних файлів чи актів.
  20. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні господарського процесуального законодавства. Мотиви заяви фактично зводяться до намагання спонукати суд здійснити переоцінку доказів, які вже були предметом дослідження під час розгляду справи по суті, що прямо заборонено процесуальним законом. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи і не може використовуватися для прихованою апеляції з метою отримання нової правової оцінки тих самих обставин. Враховуючи принцип правової визначеності та практику Європейського суду з прав людини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви та скасування судового рішення, яке набрало законної сили.
  21. Отже, розглядаючи заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд судового рішення суд відмовив в її задоволенні з процесуальних підстав, та не надавав оцінку фальшивості доказів, які були долучені адвокатом до матеріалів позову.
  22. Таким чином, за відсутності в матеріалах перевірки доказів, які б свідчили про подання адвокатом до суду доказів які є фальшивими письмовими доказами, рішення КДКА регіону в цій частині є обґрунтованим.
  23. Згідно матеріалів перевірки, а саме пояснень адвоката ОСОБА_2 зазначено, що в розмові з менеджерами ТОВ «ОСОБА_3» (позивач) їй стало відомо, що оригінали документів (акти) про борг за спожиту енергію не збереглись через пошкодження рф офісної будівлі де вони зберігались. Тобто, адвокат в своїх поясненнях визнала, що оригінали актів, копії яких остання завірила своїм підписом та подала до суду, не існували на час розгляду справи в суді так як були знищені (пошкоджені).
  24. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів.
  25. Таким чином, КДКА регіону надаючи оцінку наявності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку не перевірила обставини посвідчення адвокатом ОСОБА_2 копій документів, які були використані як докази у справі №ІНФОРМАЦІЯ_1, без огляду адвокатом оригіналів таких доказів (документів), що є підставою для скасування прийнятого рішення КДКА регіону та порушення дисциплінарної справи.
  26. Ст. 7 Правил адвокатської єтики передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  27. Ст. 12-1 Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
  28. Ст 44. Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді. Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
  29. ВКДКА вважає, що у діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення ст7, ст12-1, ст.44 Правил адвокатської етики.
  30. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_1, – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 31.03.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ