РІШЕННЯ № VII-034/2026 від 31.07.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 81/2026 від 25.03.2026 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № VII-034/2026

31 липня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 81/2026 від 25.03.2026 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи,-

ВСТАНОВИЛА:

1. Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
2. 05 березня 2026 року до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1.
3. 24 березня 2026 року членом ДП КДКА Київської області було складено довідку щодо здійсненої перевірки за скаргою.
4. 21 березня 2026 року адвокат ОСОБА_1 подав письмові пояснення до КДКА Київської області.
5. 25 березня 2026 року КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи.
6. 31 березня 2026 року рішення КДКА було надіслане сторонам електронною поштою.
7. 15 квітня 2026 року ОСОБА_2 подала заперечення на письмові пояснення ОСОБА_1 до КДКА Київської області.
8. 27 квітня 2026 року до ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА.
9. 20 травня 2026 року т.в.о голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
10. 21 травня 2026 року на адресу ВКДКА надійшли матеріали справи.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

11. Зі змісту зазначеної первинної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_1 є керуючим партнером Адвокатського об’єднання “ОСОБА_3”, що розташоване в офісному центрі у власності Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4” за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
12. Скаржниця за первинною скаргою, ОСОБА_2, повідомляє, що у період з 06 грудня 2024 року по 01 листопада 2025 року за цією ж адресою було розташовано Адвокатське об’єднання “ОСОБА_5”, керуючим партнером якого є адвокат ОСОБА_6.
13. Близько 18 год. 00 хв. 01 жовтня 2025 року адвокат ОСОБА_1, вочевидь перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив дії, що грубо порушують професійні та етичні стандарт и адвокатської діяльності.
14. Так, перебуваючи у спільному коридорі між АО “ОСОБА_3” та АО “ОСОБА_5”, адвокат ОСОБА_1 почав вимагати демонтувати камеру внутрішнього відеоспостереження, що належить АО “ОСОБА_5”. У відповідь на що, йому було повідомлено, що будь-які дії з демонтажу камери можливі виключно за попереднього погодження та за вказівки керуючого партнера АО “ОСОБА_5”, адвоката ОСОБА_6
15. Попри це, адвокат ОСОБА_1 заявив про намір здійснити демонтаж відеокамери самостійно.
16. З цією метою він виніс зі свого кабінету стілець і встановив його безпосередньо під камерою, чим продемонстрував реальний намір завдати шкоди майну АО “ОСОБА_5”.
17. Скаржниця зауважує, що адвокат ОСОБА_1 усвідомлював, що його дії мають кримінально-протиправний характер та містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України “Самоправство”, оскільки самостійно заявив про це (03 хв. 10с. відеозапису).
18. Задля попередження протиправної діяльності ОСОБА_1, скаржницею було запропоновано останньому відвідати офіс АО “ОСОБА_5” у межах робочого часу наступного дня та особисто поспілкуватися з адвокатом ОСОБА_6
19. Натомість адвокат ОСОБА_1 почав безпідставно звинувачувати присутніх та адвоката ОСОБА_6. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України “Провокація підкупу”, зазначаючи: “ІНФОРМАЦІЯ_2” (зафіксовано на 03 хв 34 с., 05 хв. 33 с. та 08 хв. 48 с. відеозапису).
20. Намагаючись вирішити спірне питання мирним шляхом, скаржниця запитала в адвоката ОСОБА_1 чому він вважає їх провокаторами, на що останній почав вживати щодо скаржниці та інших присутніх осіб вирази образливого змісту (06 хв 08 с.; – 07 хв 01 с. – 07 хв 46 с.; – 11 хв. 43 с.; – 15 хв. 52 с. відеозапису), а також погрожувати силоміць “зірвати” відеокамеру (07 хв 22 с. відеозапису).
21. Авторка скарги вважає, що поведінка адвоката ОСОБА_1 була явно агресивною, він мав порушену координацію рухів, не чітке мовлення та від нього відчувався різкий запах алкоголю. Тобто, вочевидь адвокат ОСОБА_1 діяв у стані алкогольного сп’яніння.
22. Авторка скарги також вважає за необхідно окремо приділити увагу висловлюванням адвоката ОСОБА_1, що містили професійну зневагу до скаржниці, як його колеги та помічника адвоката.
23. Так, ще на початку розмови адвокат ОСОБА_1 почав акцентувати увагу на статі скаржниці, віку та зовнішньому вигляді (03 хв. 28 с. відеозапису). У подальшому він висловив образливу фразу (15 хв 59 с відеозапису).
24. Зазначені висловлювання скаржниця сприймає як особливо образливі, оскільки ними принижено її честь, гідність і професійну репутацію перед колегами чоловічої статі. Характер таких висловлювань свідчить про прояв сексизму та дискримінаційного ставлення до представників адвокатської професії жіночої статі, що є абсолютно неприпустимим та несумісним зі статусом адвоката й етичними стандартами адвокатської діяльності.
25. Під час завершення розмови адвокат ОСОБА_1 ініціював рукостискання, однак після того, як скаржниця подала руку у відповідь, він умисно не відпускав її протягом певного часу, утримуючи руку всупереч нормам професійної етики та загальноприйнятим правилам ввічливості. Такі дії скаржниця сприймає як небажаний фізичний контакт, що створив для неї відчуття дискомфорту та спроби психологічного впливу (17 хв. 36 с. відеозапису).
26. Скаржниця вважає, що така поведінка адвоката ОСОБА_1 свідчить про порушення останнім ст. ст. 12, 51 Правил адвокатської етики, що встановлюють засади поваги до адвокатської професії та окремі стичні аспекти взаємин між адвокатами у частині недотримання адвокатом ОСОБА_1 взаємної поваги та заборони висловлювань, що принижують честь та гідність інших адвокатів, нетактовних та принизливих висловів та поширення свідомо неправдивих відомостей про інших адвокатів.
27. Вказане, на думку скаржниці, також свідчить про порушення Присяги адвоката України.
28. В якості доказів до скарги був долучений, зокрема, флеш-накопичувач з відеозаписами з камери внутрішнього відеоспостереження за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 за 01.10.2025 року у частині, що стосується змісту скарги.
29. 11 березня 2026 року адвоката ОСОБА_1 було повідомлено про надходження скарги стосовно нього і запропоновано використати право, передбачене п. 26 Положення про порядок прийняття і розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, ознайомитись з матеріалами скарги та надати свої пояснення в строк до 21.03.2026 року.
30. Станом на день завершення перевірки на адресу КДКА Київської області письмових пояснень від адвоката ОСОБА_1, – не надходило.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

31. Дослідивши складену довідку, скаргу, додані до неї документи, а також всі інші матеріали перевірки, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, виходячи з наступного.
32. Зі змісту скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_2 та іншими присутніми при цьому адвокатами, допустив висловлювання як на її адресу, так і присутніх, що, мають негативний, образливий, принизливий та нетактовний характер.
33. Додані до скарги матеріали містять відеозаписи розмови ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1 Зміст цих відеозаписів дозволяє встановити, що висловлювання адвоката ОСОБА_1 містять ознаки агресії, нетерпимості та зневажливого ставлення до адресатів, що вказує на нестриманість та некоректність поведінки їх автора.
34. Дослідження цих записів підтверджує, що адвокат ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року, вочевидь перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння за адресою місця здійснених власної адвокатської діяльності, вчиняв дії, що підривають повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, зокрема, адвокат мав намір пошкодити майно іншого адвокатського об’єднання, поширював недостовірні відомості щодо адвоката ОСОБА_6, а також вживав нетактовні та принизливі вирази, що принижували честь та гідність молодших колег, до яких належали, зокрема, й помічники адвоката, в спілкуванні зі своїми колегами, скаржницею та іншими присутніми в офісі особами.
35. Такі дії адвоката ОСОБА_1 дозволяють зробити висновок щодо наявності ознак порушення не тільки основних засад Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” і Правил адвокатської етики, але й є такими, що виходить за межі загально прийнятої етичної і моральної поведінки в суспільстві, зокрема, в т. ч. такі його висловлювання як акцептування уваги на статі скаржниці, віку та зовнішньому вигляді.
36. Враховуючи викладене, у діях адвоката ОСОБА_1 наявні ознаки порушення принципів поваги до адвокатської професії та принципів чесності, стриманості, коректності та гідності при спілкуванні адвоката з колегами та іншими особами, тобто, положень статей 12, 50, 51 Правил адвокатської етики.
37. Щодо можливого порушення адвокатом ОСОБА_1 Присяги адвоката України, то з даного приводу слід зазначити про те. що висновок про наявність порушення присяги адвоката України повинен ґрунтуватися виключно на підставі зібраних доказів в ході розгляду дисциплінарної справи, а отже па даній стадії дисциплінарного провадження констатація ознак такого дисциплінарного проступку була б передчасною.
38. Отже, вивчивши доводи викладені у скарзі, слід стверджувати, що у діях адвоката ОСОБА_1 є наявними ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме порушення Правил адвокатської етики (щодо порушення вимог статей 12, 50, 51 Правил).
39. З огляду на все вищезазначене дії та поведінка адвоката ОСОБА_1 підлягають перевірці та з’ясуванню під час розгляду дисциплінарної справи, оскільки оцінка його діям на даній стадії дисциплінарного провадження не надається.
40. Саме по собі порушення дисциплінарної справи не констатує самого факту вчинення дисциплінарного проступку та є лише свідченням наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет підтвердження або спростування відповідних юридичних фактів, що може бути зроблено виключно під час розгляду справи.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

41. Адвокат ОСОБА_1 у скарзі звертає увагу ВКДКА на наступне.
42. Первинна скарга надійшла до комісії ще 05.03.2026, проте член палати всупереч п. 24 та п. 26 Положення направив повідомлення адвокату лише 12.03.2026 замість граничного 11.03.2026. Адвокат отримав матеріали поштою ввечері 19.03.2026 із вимогою надати пояснення до 21.03.2026, що штучно обмежило його в часі.
43. Попри те, що адвокат подав письмові пояснення у встановлений строк (21.03.2026), член палати вже 24.03.2026 склав довідку, де маніпулятивно вказав, що адвокат не скористався своїм правом. Це свідчить про те, що реальна перевірка не проводилася, а довідка поспішно скопійована зі скарги.
44. Оскаржуване рішення є безпідставним, оскільки конфлікт лежить виключно у побутовій площині поза межами адвокатської діяльності. Події від 01.10.2025 у коридорі офісного центру на ІНФОРМАЦІЯ_1 стосуються особистих неприязних стосунків, суперечок щодо правил добросусідства та санітарії. Справа зводиться до особистої образи, не пов’язаної із наданням правничої допомоги, і АО “ОСОБА_3” ніколи не перебувало у правовідносинах чи процесуальному опонентстві зі скаржницею.
45. Звернення є інструментом помсти та зловживанням правом. Громадянка ОСОБА_2 є лише технічним підписантом, а реальні автори скарги — адвокат ОСОБА_6 (з яким власник офісу розірвав оренду через постійні скандали) та його цивільна дружина адвокат ОСОБА_7 Це підтверджується вказаними у скарзі телефонами, які належать ОСОБА_7
46. Як доказ додано вибіркові, змонтовані відеозаписи з камер, які ОСОБА_6 незаконно встановив у коридорі проти дверей АО “ОСОБА_3”, що загрожувало адвокатській таємниці.
47. Також всупереч п. 27 Положення скаржниця не надала доказів обов’язкового досудового мирного врегулювання конфлікту між колегами.
48. Адвокат просить ВКДКА повністю скасувати рішення ДП КДКА Київської області та ухвалити нове — про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

49. Стаття 36 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, яка визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
50. Відповідно до статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката зокрема, порушення Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
51. Згідно пункту 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком ного дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 року №120 (з наступними змінами та доповненнями), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
52. Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року, 09.06.2017 року було затверджено Правила адвокатської етики, зі змінами (далі – “Правила”). У преамбулі до Правил визначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права (абзац 3).
53. Відповідно статті 2 Правил адвокатської етики дія правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії.
54. Положеннями статті 12 Правил встановлено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
55. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
56. Правила також визначають, що відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності.
57. За положеннями абзацу першого статті 51 Правил адвокат, серед іншого, не повинен допускати стосовно іншого адвоката: висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.
58. Крім того, згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. При цьому згідно зі статтею 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
59. За приписами ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

60. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом.
61. Частиною 2 ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
62. Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
63. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
64. Відповідно до ст. 37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
65. Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
66. Перевіряючи висновки КДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що визначальним при прийнятті рішення про порушення чи відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності або відсутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
67. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для порушення дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок. Для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.
68. Порушення дисциплінарної справи є лише констатацією наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду справи.
69. Таким чином, на даній стадії (порушення дисциплінарної справи) КДКА регіону здійснює оцінку доказів лише чи встановлюють вони наявність або відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а також обов’язково, чи є ці докази належними, та чи є вони допустимими. Оскільки, якщо на підтвердження наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку адвоката не надано належні та допустимі докази, зазначена скарга має бути оцінена, як ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, а у порушені дисциплінарної справи – відмовлено.
70. На підтвердження дисциплінарного проступку скаржницею надано флеш-накопичувач із відеофайлами. Відеофайли, які знаходяться на доданому на флеш-накопичувачі, мали бути оцінені з точки зору їх допустимості та наявності/відсутності інформації, яка підтверджує наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
71. За відсутності спеціальних норм, які регулюють визначення і подання аудіо-, відео- чи інших електронних доказів під час дисциплінарного провадження щодо адвоката, слід застосовувати аналогію закону.
72. Стаття 99 КПК України, визначає, що Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані).
73. Згідно статті 100 ЦПК України, Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
74. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
75. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
76. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
77. Згідно Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”: ст.5 Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити. Ст.6 Накладенням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Ст.7 Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Ст. 12 Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису.
78. Згідно ст. 307 ЦК України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
79. Також адвокатом заперечувалась цілісність відеозапису, а здійснення перевірки цілісності, в тому числі відповідно до вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” є неможливим в силу невідповідності відеофайлів вимогам вищезазначених норм права.
80. Співрозмовники на цих записах та їх голоси не ідентифіковано. Відповідні експертні висновки про відповідність зображення та голосів конкретним особам – в матеріалах відсутні, а у КДКА регіону і у ВКДКА відсутні повноваження та спеціальні знання для здійснення вказаної ідентифікації.
81. Таким чином, відеофайли, які знаходяться на доданому на флеш-накопичувачі є недопустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам, вищевказаних норм законодавства, а відповідно, не можуть підтверджувати наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
82. Таким чином, доводи скарги не підтверджені допустимими доказами про наявність ознак дисциплінарного проступку.
83. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

84. Скаргу адвоката ОСОБА_1, – задовольнити.
85. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 81/2026 від 25.03.2026 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи, – скасувати.
86. Ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ