УЗАГАЛЬНЕННЯ дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № Х-020/2021

01 жовтня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні довідку, яка містить пропозиції та узагальнення з актуальних для вирішення питань дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, –

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Формування однакових загальних підходів дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури для практичного застосування норм права щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, потребує відповідних узагальнень практики.

Заслухавши доповідь та пропозиції голови ВКДКА Вилкова С.В., відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 52 Закону, п/п. 2 п. 3 розділу 2 Положення про ВКДКА,  п. 4.1, п. 4.4. Регламенту ВКДКА, а також з метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

Затвердити узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Додаток: узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Висновки з питань узагальнення практики носять рекомендаційний характер для кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                           С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                           К.В. Котелевська

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
№ Х-020/2021 від 01.10.2021

УЗАГАЛЬНЕННЯ
дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет
  1. Адвокат при користуванні мережею Інтернет, в тому числі, під час спілкування та (або) розміщення інформації у соціальних мережах, форумах, групах месенджерів, тощо, повинен дотримуватись професійних обов’язків, передбачених законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
  2. Форми використання мережі Інтернет можуть бути різноманітними: спілкування з іншими учасниками соціальних мереж; надання юридичних консультацій або професійних порад; коментування дописів інших учасників; розміщення чи поширення контенту; рекламування; публіцистична діяльність (розміщення статей, ведення блогів) тощо.

Як і при будь-якому іншому спілкуванні, поширенні інформації, активність в Інтернеті має відповідати загальним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.

  1. Окремі вимоги, пов’язані із дотриманням норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, визначені розділом VIII Правил адвокатської етики.

Зокрема, адвокат повинен враховувати наслідки від спілкування, в тому числі, в аспекті професійної незалежності. Враховувати, чи відповідають його дії в соціальних мережах іміджу та статусу адвоката.

Він має здійснювати регулярний аналіз власних соціальних мереж та контенту, що розмішується. При виявленні помилок або будь-яких невідповідностей конфіденційності, інформація підлягає негайному виправленню та/або видаленню. Розміщувані коментарі мають бути достовірними і не вводити в оману.

Адвокат повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних. З розумною стриманістю ставитися до підписання колективних листів і звернень, а також до участі в інших колективних акціях.

Адвокат також зобов’язаний створити умови і вжити всіх можливих заходів для максимального захисту листування, передачі документів та будь-якої іншої інформації, що становить предмет адвокатської таємниці.

  1. Аналіз наявної практики КДКА регіонів свідчить про те, що скаржники найчастіше скаржаться на адвокатів відносно наступного:

– поширення неправдивих та (або) образливих відомостей, що порочать честь і гідність конкретних осіб, порушення презумпції невинуватості (рішення ВКДКА № ІІ-005/2018,  № ІІІ-006/2018, № VI-012/2018, № ХІІ-012/2019, № ХІІ-009/2020, № ХІІ-005/2020, № V-012/2021, № VIІ-003/2021, № V-001/2021);

– використання нецензурної лексики (рішення ВКДКА № ХІІ-009/2019);

– публікування викривленої інформації, яка паплюжить і підриває авторитет та престиж професійної діяльності адвокатури (рішення ВКДКА № ІІІ – 009/2019), або підриває авторитет правосуддя (рішення ВКДКА № VIІ-001/2020);

– розголошення адвокатської таємниці (рішення ВКДКА № І-007/2020, № V-003/2021) або персональних даних (рішення ВКДКА № VIІ-017/2020).

  1. При цьому слід враховувати, що на онлайн-спілкування повною мірою поширюється як обов’язок адвоката ствердження поваги до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві (ст. 12 ПАЕ), так і норми правил адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності (розділ VII ПАЕ).

Також, при користуванні Інтернетом адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів. На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №815/1830/18.

За даною справою, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката на тій підставі, що вона у закритій шкільній групі її дитини викладала висловлювання, які носили образливий та агресивний характер, а інколи відверті погрози розправи завдяки своїм зв’язкам у кримінальному колі.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат оскаржила його до адміністративного суду на тій підставі, що під час публікації повідомлень діяла не як адвокат, а повідомлення було емоційною відповіддю на систематичні провокаційні та образливі повідомлення до неї.

Вирішуючи це питання, в остаточному рішенні суд нагадав, що за змістом статті 57 ПАЕ адвокат під час спілкування в Інтернеті може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. При цьому ПАЕ поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката. Тож, у задоволенні позову адвокату зрештою було відмовлено.

Також у контексті оцінювання висловлювань, не має значення найменування акаунту у соціальній мережі, оскільки адвокат залишається адвокатом також у неробочий час, навіть якщо в профілі не написано «адвокат» (рішення ВКДКА № V-012/2021).

  1. Разом із тим, зважаючи на технічні аспекти поширення інформації, ключовою особливістю розгляду дисциплінарних справ, що стосуються дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, є встановлення або підтвердження авторства конкретного висловлювання (публікації) або належності аканту, через який поширювалася інформація, конкретному адвокату. Встановлення таких фактів може ґрунтуватися на різних фактичних даних, зокрема:

6.1. Фактичне підтвердження авторства публікації самим адвокатом.

ДП КДКА регіону притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці на тій підставі, що адвокат зі своєї сторінки у соціальній мережі публічно вдався до образливих коментарів та критики прокурора в частині реалізації повноважень. При цьому були використані образливі висловлювання на адресу опонента у кримінальній справі.

Оскаржуючи таке рішення, адвокат виходив з того, що прокурору просто не сподобався пост у соціальній мережі, який вона оцінювала як коментар до інформації, розміщеній на сайті «Судова влада України» прес-службою суду.

Виходячи з цього, у КДКА було зроблено висновок, який був урахований ВКДКА, що адвокат фактично визнала факт розміщення публікації (рішення  ВКДКА № V-012/2021).

6.2. Підтвердження належності адвокату конкретного акаунту соціальної мережі на підставі даних Єдиного реєстру адвокатів України.

В даній справі ВКДКА також погодилася із тим, що КДКА врахувала як доказ те, що згідно Єдиного реєстру адвокатів України на сторінці (профайлі) адвоката в розділі «Соціальні мережі» було вказане посилання саме на акаунт, який поширив інформацію, що оцінювалася в ході розгляду дисциплінарної справи (рішення ВКДКА № V-012/2021).

6.3. Прямий зв’язок акаунту соціальної мережі, через який було поширено інформацію, з публічним акаунтом (належність якого особа сама підтвердила у соціальній мережі).

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури притягнула адвоката до відповідальності та застосувала до нього стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Клієнт у скарзі звинувачував адвоката в розголошенні через соцмережі інформації, що відноситься до адвокатської таємниці та в погрозі поширення ще більше такої інформації (оприлюднення на особистій сторінці оперативних листів департаменту контррозвідки Служби безпеки з одного з кримінальних проваджень, фото яких були надані скаржником адвокатові у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги).

Оцінюючи обставини справи, дисциплінарний орган зокрема врахував, що розміщення публікацій дублювалося на кількох сторінках соціальної мережі, зокрема, на публічній сторінці, власником якої значилася особа, стосовно якої була подана скарга. При цьому в контактній інформації сторінок було вказано один і той самий мобільний номер, в тому числі, як адвоката.  У ВКДКА погодилися з аргументацією та залишили рішення КДКА без змін (рішення ВКДКА № V-003/2021).

6.4. Інші докази, що підтверджують належність акаунту адвокату або неможливість встановлення такого факту.

КДКА закрила дисциплінарну справу стосовно адвоката, якого звинувачували у поширенні інформації стосовно скаржника щодо вчинення злочину.

Під час розгляду скарги до матеріалів було долучено висновок експертів науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності, які дослідили телекомунікаційні системи (обладнання) та засоби. У документі було констатовано, що встановити, чи належить адвокату персональна сторінка користувача соціальної мережі, розміщена за конкретним посиланням, не вбачається можливим. При цьому інших однозначних доказів, які б свідчили про розміщення наведеної у скарзі інформації на сторінці саме адвокатом, надано не було.

У ВКДКА погодилися із рішенням КДКА регіону та залишили його без змін (рішення ВКДКА № ІІ-005/2018).

01.10.2021