Роз’яснення

Print This Post

РІШЕННЯ № V-005/2021

27 травня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні довідку, яка містить пропозиції та узагальнення з актуальних для вирішення питань дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, –

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Необхідне формування однакових загальних підходів дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури для практичного застосування норм права щодо питань пов’язаних з розглядом рішень, ухвал, постанов, звернень суддів (далі – заяви (скарги) суддів з урахування п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність).

Заслухавши доповідь та пропозиції голови ВКДКА Вилкова С.В., відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 52 Закону, п/п. 2 п. 3 розділу 2 Положення про ВКДКА, п. 4.1, п. 4.4. Регламенту ВКДКА, а також з метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

Затвердити узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів.

Додаток: узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів.

Висновки з питань узагальнення практики носять рекомендаційний характер для кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                   К.В. Котелевська

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
№ V-005/2021 від 27.05.2021

УЗАГАЛЬНЕННЯ
дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів

Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – КДКА) із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Так, судді є одними з найбільш активних заявників, що через неналежну процесуальну поведінку адвокатів звертаються до КДКА.

До заяв (скарг) суддів, з урахування п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), відносяться рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Заяви (скарги) суддів на адвокатів переважно стосуються таких аспектів, як: затягування судового процесу, зокрема, через неявку у засідання; не ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; безпідставні звинувачення та образливі висловлювання; безпідставні відводи; втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя тощо.

  1. Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження регламентуються розділом IV Правил адвокатської етики (далі – Правила). Ним визначаються дотримання адвокатом принципів:

– законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження;

– незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом;

– чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді.

Також, Правила закріплюють засади культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження.

Професійні аспекти відносин між адвокатом, суддею та іншими учасниками процесу, оскільки вони пов’язані із реалізацією прав та виконанням обов’язків, відображені в окремих нормах процесуального законодавства, яке також слід брати до уваги при ухваленні рішень у дисциплінарних справах.

На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, під час вирішення питання про наявність ознак дисциплінарного проступку, а також кваліфікуючи дії чи бездіяльність адвоката під час прийняття рішення у дисциплінарній справі, слід виходити з наступного:

1.1. Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При цьому слід зважати на фактичні обставини справи та оцінювати вмотивованість у висловлюваннях позиції адвоката.

Під час розгляду в судовому засіданні, де була присутня значна кількість людей, журналісти, вільні слухачі, групи підтримки потерпілого та обвинуваченого, адвокат потерпілого звернулась до судової колегії із заявою про відвід головуючої по справі. У заяві адвокат зокрема зазначив, що звернувся зі скаргою на дії головуючої до Вищої ради правосуддя та Національного антикорупційного бюро України, а також звинуватив суддю в отриманні матеріальної винагороди від родини обвинуваченого за постановлення рішення про направлення справи на новий судовий розгляд та звільнення обвинуваченого з-під варти.

Такі звинувачення суддя оцінила як безпідставні, такі, що підривають ділову репутацію судді серед громадян міста, області, країни, принижуючи її у такий спосіб. На цих підставах суддя поскаржилася до КДКА.

У дисциплінарній палаті врахували позицію адвоката потерпілого про те, що суддя одноособово постановила ухвалу про залишення без руху її апеляційної скарги. Після усунення недоліків з дотриманням передбачених ухвалою термінів апеляційну скаргу скеровано адвокатом до суду. Але суддя повторно постановила ухвалу про повернення апеляційної скарги адвоката. Тож остання подала клопотання, в якому просила поновити строки на апеляційне оскарження вироку. Це клопотання суддя повернула адвокату листом, всупереч вимогам КПК. В подальшому адвокат повторно зверталась з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження вироку. Від свого клієнта адвокат дізналась, що родичі обвинуваченого збирають гроші для судді «для вирішення питання» про звільнення обвинуваченого з-під варти, оскільки вже є домовленість про скасування вироку. Проаналізувавши всі попередні дії родини обвинуваченого, дії судді щодо апеляційної скарги, адвокат прийшла до переконання про достовірність такої інформації. А тому, з метою захисту інтересів потерпілого, дотримуючись принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами та міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом, вона, на вимогу потерпілого, подала заяву до Національного антикорупційного бюро України та скаргу до Вищої ради правосуддя.

Крім того, адвокатом було подано заяву про відвід судді, яку колегія суддів задовольнила. З цих підстав ДП відмовила в порушенні дисциплінарної справи, у зв’язку з відсутністю в діях ознак дисциплінарного проступку. Таку позицію підтримала і ВКДКА (рішення № І-018/2018).

1.2. Не може містити ознак дисциплінарного порушення застосування адвокатом стосовно судді оціночних суджень, що мають під собою певну фактичну основу.

Адвокат звернулася до Вищої ради правосуддя із скаргою на дії судді, у зв’язку із ухваленим ним рішенням. У цій скарзі адвокат, зокрема, зазначив, що суддя «повинен був беззаперечно залишити клопотання … без розгляду … або навести підстави для вчинення ним дій всупереч КПК». Натомість «мало того, приступив до розгляду клопотання по суті, так ще й виніс явно неправосудне рішення з цього приводу». Також адвокат зазначила, що суддя «…спотворив ті доводи, які висловлював прокурор у своїх запереченнях проти розгляду даного клопотання…».

Третя дисциплінарна палата ВРП відмовила у відкритті дисциплінарної справи на тій підставі, що в діях судді не вбачається ознак дисциплінарних проступків та суть скарги зводиться до незгоди із судовим рішенням.

У зв’язку із цим, суддя звернувся до КДКА зі скаргою на адвоката. Він стверджував, що адвокат у порушення статті 107 Закону «Про судоустрій і статус суддів» не перевірив факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, та подала завідомо безпідставну дисциплінарну скаргу.

Також, суддя вказувала на порушення вимог ПАЕ в частині безпідставного використання формулювань, що зокрема вживаються законодавцем для визначення кримінально-караного діяння.

Отже, на думку судді, адвокат порушив засади законності і верховенства права, коректності та стриманості поведінки.

Під час проведення перевірки відомостей з’ясувалося, що ухвалою апеляційного суду було скасовано як незаконну ухвалу судді, що стала предметом скарги до ВРП. З приводу доводів про порушення ПАЕ, адвокат із посиланням на практику ЄСПЛ пояснив, що висловлювання, викладені в скарзі, були оціночними судженнями, які не ганьблять честь та гідність судді, не завдають шкоди його діловій репутації.

З урахуванням усіх обставин, КДКА дійшла до висновку щодо необхідності відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Зазначене рішення було оскаржене до ВКДКА, яка, погодилася із позицію дисциплінарної палати (рішення № VІ-022/2019).

У Вищій комісії виходили з того, що скаржник не надав належних доказів. Формулювання, використані у контексті змісту скарги та наведеного судового рішення суду апеляційної інстанції, були оціночними судженнями, що мали під собою певну фактичну основу, які не були спрямовані на звинувачення судді у вчиненні злочину, на завдання шкоди його немайновим правам і не є засобом тиску на нього, у зв’язку зі здійсненням правосуддя.

Таким чином, наведені судження є такими, що не виходять за межі гарантованої законом свободи вільного вираження поглядів та права адвоката на вільне висловлювання у справі, а також не порушують його професійних обов’язків.

1.3. Адвокат та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні.

Виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватись вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

В ході судового розгляду справи адвокат не повинен порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим та коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.

З урахуванням наведеного, безпідставні звинувачення та образливі висловлювання адвоката на адресу суддів, прокурора, інших учасників процесу, переривання промови своїми коментарями, суперечки із суддями тощо можуть містити ознаки дисциплінарного проступку.

До КДКА регіону звернулася колегія суддів на неетичну поведінку адвоката, яка полягала в надмірно емоційному характері його промов та містила образи та безпідставні звинувачення на адресу суду та учасників справи.

Дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, рекомендувала адвокату в роботі проявляти емоційну стриманість, проте відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно останнього.

У ВКДКА виходили з того, що дисциплінарним проступком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону є порушення Правил.

Наявні документи та докази, зокрема аудіозапис судових засідань, свідчать про те, що адвокат неодноразово переривав промову суддів, пояснення потерпілого своїми коментарями, порушував встановлений порядок виступів учасників процесу та дослідження доказів, звідки вбачається, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку.

З урахуванням цього, рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове – про порушення дисциплінарної справи, матеріали якої направили до КДКА на стадію розгляду дисциплінарної справи (рішення № І-032/2018).

В іншій справі адвокат поводив себе зухвало, намагався будь-яким чином зірвати судове засідання, перебивав головуючого по справі, агресивно, на підвищених тонах сперечався з останнім, грубо та некоректно висловлювався на адресу учасників судового провадження, не реагуючи на неодноразові попередження головуючого. Обвинувачений висловлював свою думку щодо необхідності з’ясування обставин справи та недопущення затягування судового розгляду. Але захисник подавав заяви про відвід, що суддя оцінив як зрив судового розгляду. Після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат взагалі відмовився заходити до зали судового засідання.

У зв’язку із цим, судом було ухвалено рішення щодо необхідності призначення обвинуваченому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на окрему процесуальну дію.

Коли до зали судових засідань з’явився новий захисник, адвокат почав ображати і його, і суддю, і судового розпорядника. Останнім був складений акт про відмову заходити до зали судових засідань.

Ці факти стали приводом для звернення зі скаргою на адвоката до КДКА, яка порушила дисциплінарну справу.

Зазначене рішення було оскаржене, втім, ВКДКА підтвердила, що в таких діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді (рішення № IV– 013/2018).

За аналогічних обставин (зауваження на адресу головуючого по справі, вимагання пояснень від судді, розмахування руками, погроза насильством відносно судді, що виразилось у киданні стільця на стіл, за яким сидів суддя, внаслідок чого пошкоджено мобільний телефон судді) та схожим обґрунтуванням ВКДКА було ухвалене рішення № ІХ-004/2019.

1.4. Неодноразова неявка адвоката у судові засідання у разі його належного повідомлення, містить ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, наявність ознак, не означає наявність дисциплінарного проступку. В кожному конкретному випадку слід оцінювати поважність причин неявки, а також дії, які вживав адвокат у зв’язку із цим.

Суддя поскаржилася на неналежну поведінку адвоката у кримінальному провадженні, а саме його неявку, будучи належним чином повідомленим, без поважних причин, у два судових засідання.

Адвокат вказані обставини не заперечував, але зазначав, що він повідомляв суд про поважність причин його неявки в судові засідання та надав відповідні докази (фотокопії відправлення повідомлень на електронну адресу суду, заяви про відкладення розгляду справи, довідки, консультаційний висновок, копії направлення даних документів в програмі «Viber», а також копії повісток).

Тим не менш, у дисциплінарній палаті ухвалили рішення про порушення дисциплінарної справи.

У ВКДКА, куди адвокат оскаржив рішення про порушення справи, дійшли висновку, що аналіз наданих заявником пояснень та документів свідчить про те, що відомості, викладені у поданні судді, все ж містять, у розумінні частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 34 Закону (рішення № V-003/2018). Відтак, скаргу адвоката було залишено без задоволення, а рішення КДКА – без змін.

В іншій справі, переглядаючи рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, у ВКДКА звернули увагу на причини неявки (рішення № V-004/2018).

У перший раз підзахисний перебував на лікарняному і адвокат намагався направити відповідні клопотання про відкладення засідання. Але надіслане ним на електронну пошту суду повідомлення доставлене не було. Тоді, адвокат повідомив через Viber про це помічника судді та прокурора. Останній навіть відповів про те, що теж перебуває на лікарняному. Що стосується неявки у друге засідання, адвокат направив до канцелярії суду клопотання про неможливість участі у судовому засіданні, у зв’язку з зайнятістю по інших справах в іншому суді.

Факт дійсної зайнятості в інших процесах підтверджувався копіями повісток з відмітками про час прибуття і вибуття, а також даними Єдиного державного реєстру судових рішень за цей день, з якого вбачалося, що слідчий суддя іншого суду виніс дві ухвали за участю адвоката.

Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що адвокат двічі не з’явився в судові засідання з поважних причин, про причини неявки повідомив, а отже в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. На цій підставі рішення ДП про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності було скасоване, а також ухвалене нове – про закриття дисциплінарної справи.

1.5. Призначення суддею засідань без погодження з адвокатом дат таких засідань, коли адвокат в законному порядку бере участь в інших судових процесах відповідно до раніше узгоджених дат з іншими судами, виключає наявність ознак дисциплінарного проступку в адвоката.

КДКА регіону за скаргою судді порушило дисциплінарну справу стосовно адвокатів, зокрема на тій підставі, що вони не з’явилися у заплановані судові засідання.

Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, у ВКДКА не погодилися з такими висновками дисциплінарної палати (рішення № ХІІ-001/2019).

Зокрема, ВКДКА звернула увагу, що сам скаржник вказав на обставини, які повністю спростовують факт наявності ознак дисциплінарного проступку в діях адвокатів, а саме те, що він отримав електронного листа про неможливість участі адвокатів в судовому засіданні та усіх призначених наперед судових засіданнях, оскільки у визначені судом дати судових засідань захисники мали брати участь в інших судових засіданнях, призначених іншими судами.

Однак, дисциплінарна палата цим обставинам не надала належної оцінки та прийняла необґрунтоване рішення про наявність ознак дисциплінарного проступку в поведінці адвокатів. Тож, рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної скарги відносно адвокатів.

За аналогічними обставинами ВКДКА було ухвалене рішення № ХІ-009/2019.

1.6. Попереднє погодження дати і часу наступного судового засідання адвокатом і наступна його неявка у це засідання містить ознаки неналежного виконання ним своїх обов’язків і є підставою для порушення дисциплінарної справи.

Адвокат не з’явився у кілька судових засідань. У КДКА, куди з цього приводу зі скаргою звернувся суддя, відмовили у порушенні дисциплінарної справи на тій підставі, що адвокат повідомив суд про участь у іншому судовому засіданні.

Відповідно до рішення РАУ від 13.12.19 року № 169, вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер. Тож, звернення судді не містило ознак дисциплінарного проступку.

При цьому, ВКДКА звернули увагу на те, що в кримінальному провадженні суд з урахуванням побажань захисника визначив дату підготовчого засідання у справі, оскільки участь адвоката була обов’язковою. Адвокат заперечував проти інших дат, запропонованих судом на більш ранній термін, посилаючись на свою зайнятість у інших судових засіданнях.

В подальшому, саме в цю дату адвокат і не прибув, хоча всі інші учасники судового провадження (18 осіб), за виключенням обвинуваченого, були присутні. Крім цього, з шести дат, що були призначені, адвокат також не з’являвся у два засідання, що з ним також узгоджувались.

З урахуванням таких обставин, рішення КДКА було скасовано та ухвалене нове про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката (рішення ІХ-011/2020).

1.7. Відсутність договору про надання правничої (правової) допомоги на момент проведення судового засідання, в тому числі, через розірвання такого договору в односторонньому порядку адвокатом, унеможливлює притягнення останнього до відповідальності.

Адвокат брав участь у кримінальному провадженні як захисник обвинуваченого. У день одного із судових засідань адвокат надіслала до суду лист, в якому повідомила суд про свою відмову виконувати доручення, у зв’язку з невиконанням замовником умов договору на захист обвинуваченого, а також повідомила, що договір є розірваним, у зв’язку з неоплатою послуг адвоката.

За скаргою судді КДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності за неприбуття в судові засідання та застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

У ВКДКА, яка переглядала це рішення, зауважили, що відповідно до ч. 4 ст. 47 КПК, захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках: 1) якщо обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні; 2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибору ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника; 3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу, тощо; 4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

Відповідно до наявних в матеріалах дисциплінарної справи процесуальних документів, завірених та направлених судом, пояснень адвоката, саме відмова від участі в кримінальному провадженні, пов’язана з одностороннім розірванням договору про надання правової допомоги, була причиною неприбуття адвоката в судове засідання.

Таким чином, у ВКДКА зазначили, що ДП невірно дійшла висновку про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. Рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката закрито (рішення № ХІІ-004/2019).

1.8. У кримінальному процесі неявка особи у судове засідання без поважних причин, як дисциплінарний проступок, має підтверджуватися фактом вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

З урахуванням положень ст. 136 КПК, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Суддя звернуся до КДКА зі скаргою на те, що адвокат неодноразово без поважних причин зривав судові засідання у кримінальному провадженні. При цьому, адвокат ухиляється та прямо відмовляється від отримання судових повісток.

Розглядаючи справу, у дисциплінарній палаті врахували позицію адвоката, яка полягала у тому, що він не міг прибути в судові засідання на слухання справи, оскільки ні повістки, ні будь-які інші повідомлення про день і час судових засідань не отримував, про що свідчить факт відсутності таких повідомлень в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, адвокат посилався на те, що в матеріалах були відсутні належні докази про вручення йому повісток.

КДКА відмовила судді у порушенні дисциплінарної справи. Тоді суддя оскаржив це рішення до ВКДКА, де зважили на той факт, що з учасниками кримінального провадження, в тому числі з адвокатом, погоджувалися дати судових засідань.

При цьому адвокат розписався на бланку відповідного поштового повідомлення про ознайомлення з датами запланованих восьми засідань.

Проте, у два судові засідання він не з’явився, про неможливість прибути належним чином не повідомив. Крім того, в матеріалах справи містились докази того, що під час одного із судових засідань адвокат без будь-яких причин відмовлявся від отримання судових повісток.

З урахуванням викладеного, ВКДКА скасувала рішення КДКА та ухвалила нове рішення, про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката (рішення № V-006/2019).

1.9. Встановлення і доведення КДКА факту неодноразового пропуску адвокатом судових засідань без поважних причин, може кваліфікуватися як вчинення ним грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (рішення № ІХ-007/2020).

1.10. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Навіть у тому разі, коли затягування здійснюється в інтересах клієнта, в таких діях наявні ознаки дисциплінарного проступку.

Під час захисту обвинуваченого адвоката неодноразово повідомляли про проведення судових засідань шляхом направлення йому SMS-повідомлень та рекомендованих листів, однак в судові засідання останній не з’являвся.

Напередодні судових засідань або в день проведення судових засідань, адвокат подавав клопотання про відкладення судових засідань, у зв’язку з тим, що він не отримував судової повістки та буде зайнятий в інших справах (кримінальних та справах про адміністративні правопорушення).

Така поведінка стала підставою для звернення судді до КДКА. На засіданні дисциплінарної палати адвокат пояснив, що неявка до суду – це обраний ним спосіб захисту та затягування справи, оскільки в іншому суді розглядалася справа, в якій його клієнт був потерпілим. Адвокат розумів, що має місце затягування справи, однак вважав, що це не шкодить його клієнту. З цих самих причин адвокат відмовився писати заяву про отримання SMS-повідомлень від суду.

За таких обставин дисциплінарна палата КДКА вірно зазначила, що в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку (рішення № VI-010/2018).

1.11. Не є дисциплінарними проступком та не може вважатися затягуванням процесу не подання адвокатом заяви прокурору або органу досудового розслідування про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

Суддя звернувся до КДКА зі скаргою на адвоката, який протягом 2,5 тижнів не спромігся ознайомитись з доказами, які зібрані стороною обвинувачення і навіть не звернувся до прокурора з заявою про таке ознайомлення. У дисциплінарній палаті вирішили, що це свідчить про бажання адвоката безпідставно затягнути судовий розгляд матеріалів кримінального провадження, що є порушенням ПАЕ. Тож до адвоката застосували дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Переглядаючи таке рішення, у ВКДКА виходили з того, що КПК не передбачено обов’язку захисника звертатися до органу досудового розслідування чи процесуального прокурора на стадії судового розгляду обвинувального акту із заявою про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

Хоча останній не позбавлений такого права, в тому числі як і використання інших способів задля виконання такої процесуальної дії. За таких обставин неподання адвокатом такої заяви прокурору, в контексті його розуміння порядку виконання такої процесуальної дії, визначеної КПК, не може свідчити про вчинення останнім дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Водночас, відповідно до КПК, суд має право шляхом винесення відповідної ухвали надати (встановити процесуальні строки) час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні прокурору та захисникові, які раніше не брали участь у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката було закрито (рішення № Х-014/2018).

  1. Під час розгляду заяв (скарг) суддів щодо неналежної поведінки адвокатів необхідно також враховувати наступні процесуальні аспекти.

2.1. Правова природа окремої ухвали судді (як встановлена процесуальними кодексами форма реагування на протиправну та неетичну поведінку адвоката) відрізняється від природи скарги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це зумовлює певні особливості забезпечення виконання суддями і КДКА як норм кодексів, так і Закону, який встановлює загальні правила дисциплінарної процедури стосовно адвокатів.

За загальними правилами, визначеними ст. 262 ЦПК та ст. 246, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.

КПК також передбачає можливість звернення судді зі скаргою на поведінку адвоката до дисциплінарних органів. Так, у випадку неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання згідно із ч. 1 ст. 324 КПК суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Документ надсилається до КДКА.

Разом із тим, судді іноді не зважають на особливості нормативного регулювання дисциплінарної процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв’язку із чим постановлені ухвали іноді залишаються без реагування.

Вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні покладене на адвокатське самоврядування (ч. 3 ст. 2 Закону). Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності винятково у порядку дисциплінарного провадження, яким відповідно до ст. 33 Закону є процедура розгляду письмової скарги, що містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката можна лише за скаргою. Подати її може кожен кому, відомі факти неналежної поведінки (ст. 36 Закону). Але у будь-якому разі дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Відтак, на початку провадження відомості про дисциплінарний проступок адвоката, викладені у скарзі, перевіряються, за наслідком чого вирішується питання про порушення дисциплінарної справи.

Саме тому окремі ухвали суддів стосовно поведінки адвокатів, які вони виносять відповідно до процесуальних кодексів, прирівнюються до заяв (скарг) у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120).

Таким чином, необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених п. 14 Положення:

– найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

– ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти (за наявності);

– ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

– зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

– виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

– вимоги заявника (скаржника);

– виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);

– зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До заяви має бути додана її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява.

Частина цих вимог фактично вже врахована у вимогах до написання окремої ухвали, частина – ні. Втім, заява, якщо до такої прирівнювати окрему ухвалу суду, оформлена без їх дотримання, відповідно до Положення (п. 15) повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

Саме з цих міркувань виходила ВКДКА, ухвалюючи рішення № VIІ-020/2020, яким підтвердила правомірність повернення ухвали суду, до якої не було додано копії для вручення адвокатам щодо поведінки яких суддя звертався до КДКА.

Аналогічним за мотивацією є рішення № ІХ-002/2020, у якому ВКДКА констатувала протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог п.14 Положення.

2.2. Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката, яка по суті є скаргою, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», – це документ, що містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, та лише може бути підставою для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи.

Отже, ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці викладених у ній відомостей, а КДКА, ухвалюючи рішення, повинна дотримати усіх передбачених законом дисциплінарних процедур у зв’язку із її оцінкою як скарги.

Ухвалюючи рішення про порушення дисциплінарної справи за ухвалою суду, КДКА в описовій частині рішення викладаючи зміст цієї ухвали, послалася на норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та КПК, але не зробило висновку щодо наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку.

Так само, і рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у цій справі, містило лише стислу описову частину, в якій виклала зміст ухвали, посилання на законодавчі положення, але не містило висновку щодо наявності або відсутності дисциплінарного проступку в діях адвоката.

З довідки, складеної членом ДП, вбачалося, що дисциплінарна палата не витребувала та не вивчала докази, що могли підтвердити або спростувати вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

З урахуванням встановлених порушень, ВКДКА скасувала обидва рішення КДКА (про порушення справи та про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності), а матеріали справи направила на новий розгляд до КДКА на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (рішення № ХІІ-001/2020).

2.3. Направлення до КДКА суддею копії повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя за певних обставин може розцінюватися як скарга щодо поведінки адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суддя, яка оцінила поведінку адвоката у процесі як втручання в діяльність щодо здійснення нею правосуддя, направила відповідне повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України. Копію зазначеного повідомлення вона надіслала до КДКА. У дисциплінарній палаті розглянули надані матеріали та відмовили у відкритті дисциплінарної справи.

Суддя оскаржила дії КДКА та рішення ДП до ВКДКА на тій підставі, що не вважає скаргою на адвоката факт направлення до відома КДКА копії свого повідомлення до ВРП та Генпрокурора.

У ВКДКА дійшли висновку про те, що суддя, незважаючи на її твердження про направлення копії свого повідомлення до КДКА до відома, яке вона підписала особисто, своїми діями під час перевірки відомостей фактично підтвердила ініціювання нею розгляду скарги на поведінку адвоката.

Так, голова ДП направляв судді листа про дату і час розгляду її заяви відносно дій адвоката, а також про те, що її буде повідомлено про прийняте рішення. Від судді жодних заперечень направлено не було.

На запит члена ДП, в якому зокрема зазначалося про те, що здійснюється дисциплінарне провадження відносно адвоката за її зверненням, на адресу КДКА суддею надіслано копію технічного запису судового засідання за участю адвоката.

Одночасно суддя повідомила про те, що за результатами її повідомлення прокуратурою були внесені відомості до ЄРДР, та надала копію повідомлення її про це. Також суддю інформували про перенесення розгляду її справи.

Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не побачила порушень в діях дисциплінарної палати. Остання, отримавши звернення судді, провела перевірку викладених обставин. Саме суддя ініціювала це звернення, особисто його підписала, вела переписку із дисциплінарною палатою та брала участь у наданні доказів щодо поведінки адвоката.

Таким чином, з урахуванням викладеного, у задоволенні скарги судді було відмовлено, а рішення КДКА залишено без змін (рішення № ХІІ-005/2018).

2.4. Оскільки оскаржувані до КДКА дії адвоката іноді одночасно стають приводом для повідомлення про втручання в діяльність, які судді надсилають до Вищої ради правосуддя, результати розгляду цих звернень можуть враховуватися дисциплінарними палатами під час прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Так, у рішенні № І-018/2018 серед іншого ВКДКА звернула увагу на те, що суддя зверталась до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання адвоката в діяльність суду щодо здійснення правосуддя.

За результатами розгляду заяви ВРП прийняла рішення, у якому зазначила, що ознак втручання адвокатом в діяльність суду у межах розгляду кримінального провадження не встановлено, оскільки адвокат діяла в межах повноважень представника потерпілого у процесі.

2.5. Дисциплінарні палати мають досліджувати та надавати оцінку усім наявним доказам. Надання переваги одним даним і ігнорування інших свідчить про неповноту перевірки.

Оцінюючи скаргу судді на непроцесуальну поведінку адвоката, КДКА регіону прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та відсутність підстав для порушення відносно нього дисциплінарної справи, оскільки скаржники не надали жодних фактичних належних доказів, які б свідчили про те, що адвокатом порушено Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики.

Втім, переглядаючи це рішення, у ВКДКА звернули увагу, що приймаючи рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, КДКА не надала оцінку низці доказів: рапорту, з якого вбачалося, що після оголошення вироку захисник почав кричати на суддю, ображати її словесно та в подальшому переслідував її.

Також, не були взяті до уваги аналогічні пояснення секретаря судових засідань, рапорт співробітника поліції. Крім цього ДП не дослідила відеозапис, доданий до скарги, копію якого зроблено з камери спостереження в приміщенні суду. На дискові було зафіксовано події, які відбувались на сходовій клітинці між адвокатом та суддею.

З урахуванням наведеного ВКДКА дійшла до висновку, що у оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати не було надано в об’єктивній сукупності належної правової оцінки як доводам, наведеним суддею у скаргах, так і іншим доказам.

Таким чином, на цій підставі рішення ДП було скасовано, а також ухвалене нове рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката (рішення № V-005/2018).

За аналогічних обставин (недослідження і ненадання оцінки доказам про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката, викладених суддею) ВКДКА скасувала рішення КДКА про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, а також повернула матеріали справи до КДКА на новий розгляд на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (рішення № ХІ-010/2018, № VІ-020/2019, № ХІ-010/2019).

2.6. Відповідно до ПАЕ, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Таким чином, інформація про порушення адвокатами процесуального законодавства та ПАЕ, викладена у скаргах суддів, має бути підтверджена відповідними доказами.

У свою чергу, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката у члена ДП КДКА є право, але не обов’язок, надсилати запити на отримання інформації, необхідної для проведення перевірки.

Суддя поскаржився до КДКА на те, що у кримінальному провадженні, розгляд якого триває два роки, адвокат спрямовує дії на затягування розгляду. Так, він без поважних причин шість разів не з’явився у судові засідання, безпідставно подав до суду заяви про відвід експерта та слідчого, разом із підзахисним умисно не отримував повістки від слідчого для проведення слідчого експерименту. З цього суддя зробив висновок про наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.

В ході перевірки відомостей адвокат надав пояснення, в яких повністю спростував доводи скаржника, надав докази поважності неявки, виклав свою правову позицію подання відводів, яка не суперечить поведінці адвоката та вимогам діючого законодавства, а також обґрунтував обставини відмови слідчому в отриманні повісток.

Також підтвердив, що вказана кримінальна справа дійсно довго розглядається в суді. Однак, судові засідання відкладались багато разів з різних підстав, і здебільшого з ініціативи суду та через системну неявку свідків сторони обвинувачення.

Зважаючи на це, у дисциплінарній палаті відмовили у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката за відсутністю в його поведінці ознак дисциплінарного проступку. Суддя оскаржив таке рішення до ВКДКА. Зокрема, він зауважив, що під час перевірки, член дисциплінарної палати не надіслав відповідний запит до суду, який був необхідний для проведення перевірки інформації.

Дослідивши матеріали справи, у ВКДКА не побачили підстав для задоволення скарги. У рішенні № І-014/2020 нагадали про дію презумпції невинуватості, а також норми Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, згідно з якими дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. В частині посилання скаржника, як на одну із підстав для скасування оскаржуваного рішення, що ДП не надсилала запит до суду для проведення перевірки інформації, то це спростовується вимогами законодавства щодо проходження стадій дисциплінарного провадження. Надсилати чи не надсилати відповідний запит до суду є правом, а не обов’язком члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку.

За аналогічних обставин (суддею до звернення не було надано засвідчених належним чином доказів наявності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку) ВКДКА погодилася із рішеннями КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката (рішення № ІХ-006/2020, № ХІІ-006/2020).

2.7. Наявність кримінального провадження стосовно судді-скаржника не може бути підставою для зупинення дисциплінарною палатою перевірки обставин, викладених у скарзі.

На розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було поставлено питання розгляду матеріалів перевірки за зверненням судді відносно адвоката без наявності довідки про проведення перевірки. Член ДП в усній формі доповів зміст скарги та зазначив, що проведення перевірки неможливе, так як суддя, тобто заявник, у кримінальному провадженні має статус підозрюваного, а сам адвокат у цьому провадженні проходить як свідок, а тому необхідно рішення суду, що набрало законної сили. На цій підставі ДП ухвалила протокольне рішення про зупинення розгляду скарги, про що листом повідомила скаржника.

Суддя оскаржив таке рішення до ВКДКА, де звернули увагу на те, що Регламентом КДКА регіону дійсно передбачена можливість зупинення розгляду скарги, проте повинно бути зазначено, з якого питання зупиняється розгляд справи, необхідність та обґрунтування такого зупинення, а посилання на наявність кримінального провадження не є підставою для зупинення перевірки обставин, викладених у скарзі.

Оскільки обставини, викладені у заяві судді щодо поведінки адвоката дисциплінарною палатою не було перевірено, рішення КДКА було скасоване, а матеріали перевірки повернуто до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (рішення № ІІІ-009/2018).